VINTERRIKET

VINTERRIKET

11 липня 2003 р.  · Автор: Scorpio

Спекотне літо — це нелюбима пора року для CZ із німецького ембієнтового one-man-project VINTERRIKET. Тож Крістоф сидить удома й дає інтерв'ю. Менш ніж за два дні CZ вже надіслав відповіді. Я навіть не сподівався так швидко їх отримати. Крістоф любить природу, особливо зимову, і у своїй музиці показує темний бік матері-природи: туман, морок, повний місяць, бурю, зиму, густий і темний ліс... Живучи в південній частині Німеччини, в маленькому селі поблизу Альп, любить блукати серед чудових ландшафтів. Отже, «Син природи» — наш гість.

Scorpio.: Привіт, cz! Як ти, чим займався останніми днями?

CZ.: Хайль Vladimir! Справи — чудово, дякую, що запитав. Ну, що ж я робив останніми днями: був зайнятий записом музики для наступного релізу, спав, їв,... а, ще пивка трохи попивав, відповідав на електронну пошту, робив нариси матеріалу, ну і так далі. Достатньо нудно й нічого особливого, я так думаю.

S.: Отже, розкажи, будь ласка, історію VINTERRIKET. І що означає це слово?

CZ.: Окей, спочатку історія VINTERRIKET: Історія проєкту нудновата, абсолютно нічого особливого. Я заснував проєкт наприкінці 1996 року, щоб створювати музику, присвячену темним сторонам природи. Так би мовити, щоб закарбувати темну частину природи в музиці. Перша демоплівка була випущена на початку 2000 або наприкінці 1999 року. Спочатку все рухалося дуже повільно, та й ставлення моє не було таким серйозним, як зараз. З цієї причини майже три роки пішло, щоб закінчити перше демо. Після його виходу я вже серйозніше став підходити до проєкту. У наступні три роки було випущено багато CD, 7" EP's тощо різними звукозаписними компаніями по всій земній кулі. Їх дуже багато, тож не будемо всі згадувати. Думаю, це все. А що стосується назви проєкту ("VINTERRIKET"): Слово VINTERRIKET означає щось на кшталт "Царство Зими" або "Зимове царство" в перекладі з норвезької. Я просто вирішив використати норвезьку назву для проєкту. Рішення прийшло під час запису першого демо. Я подумав, що "VINTERRIKET" чудово підійде моїй музиці. Думаю, що немає іншого слова, яке б підійшло більше! Слово VINTERRIKET просто чудово описує всю концепцію музики. Думаю, що назву в майбутньому змінювати не стану. Принаймні, поки я роблю цю музику у VINTERRIKET.

S.: Брав участь в інших колективах?

CZ.: Я грав деякий час на гітарі в одному блековому гурті GRAVEN, але я покинув його трохи більше двох років тому через особисті розбіжності, а також відсутність інтересу. Вони підписали контракт на видання CD, коли я ще був у їхніх лавах, і тепер їхній перший альбом, під назвою "Perished and Forgotten", вийшов на Undercover Records (Німеччина). Ладно, не будемо витрачати час на розмови про цей матеріал... Ця тема для мене більше не цікава й не важлива. Перед тим, як заснувати VINTERRIKET, я грав у деяких місцевих ДУЖЕ невідомих Black Metal актах (завжди був гітаристом), вони навіть не варті того, щоб про них говорити. В одному з цих колективів я був головним, так би мовити, заснувавши бенд у середині 90-х. Але ми не записали жодного демо чи чогось подібного. У мене ще залишилися лише репетиційні записи. Валяються десь у хаті. А так, ми одного разу відіграли локальний концертик. Навіть на плівку засняли. Гурт розвалився, оскільки я помітив, що решта учасників не віддавалися справі на всі 100%. Сьогодні я цілком і повністю сконцентрований на VINTERRIKET. Може стартану ще якийсь проєкт у майбутньому, хто знає... Але поки особливо конкретних планів із цього приводу немає. Майбутнє покаже.

Буклет "Winterschatten" CD з автографом КрістофаS.: Твій останній альбом "Winterschatten" був проліцензований росiйським лейблом Oskorei Music для країн СНД і Балтії. Ти задоволений вашою співпрацею?

CZ.: Звичайно я задоволений, абсолютно! Я пишаюся, що альбом вийшов на Oskorei! У мене до цього ще ніколи не було росiйських версій попередніх релізів. Думаю, у росії чудовий ринок для такої музики. Реліз на Oskorei включає одну бонус-пісню, а також має іншу спеціальну обкладинку! 500 копій, пронумерованих вручну! Не могло бути нічого кращого, ніж Oskorei. Я повністю задоволений лейблом. Олександр класний і чесний хлопець! Вони працюють швидко, професійно й ефективно. Та й цього інтерв'ю, можливо, не було б, якби не реліз "Winterschatten" на Oskorei...

S.: :) Так, ти правий! Ти заснував пару років тому лейбл Neodawn Prods спеціально для випуску своїх робіт, але в лютому цього року він був закритий. Чому?

CZ.: Neodawn офіційно закритий з 1.03.2003 — повністю й назавжди. Невеликий мейлордер був закритий ще приблизно за півроку до цього. Це був чудовий час, коли я був власником Neodawn. Безліч чудових релізів побачили світ на Neodawn (не лише матеріал VINTERRIKET!!!): LEGION (SWE), NECROPLASMA (SWE), CROWHEAD (NOR), BLOODLINE (SWE)... Але я прийшов до ситуації, коли вже неможливо було займатися і Neodawn, і VINTERRIKET одночасно. Було зрозуміло, що одне з двох необхідно було згортати. І звичайно ж я вирішив закрити Neodawn майже не роздумуючи. Знаєш, у ці дні так мало часу, і єдине, чим я хочу займатися — складати музику, більше нічого. У майбутньому я повністю зосереджуся на VINTERRIKET. У мене просто більше немає бажання, енергії та часу для Neodawn. Це єдина причина, з якої я згорнув лейбл. Навколо всього цього багато чуток, але згадані причини — єдине пояснення. Розумієш, справи в Neodawn йшли дуже добре, так би мовити, але рішення було прийнято. Усі подальші релізи VINTERRIKET вийдуть на інших лейблах. Подивимося... Але Neodawn ніколи не відродиться.

S.: Я вражений великою кількістю релізів VINTERRIKET за останні три роки! У тебе так багато ідей...

CZ.: Так, безліч матеріалу було випущено за останні три роки. У мене багато ідей у голові. Бувають дні, коли ідей/натхнення просто немає, а бувають дні, коли ідеї просто ллються з голови. Як ти, можливо, знаєш, VINTERRIKET надихається лише темною стороною природи, як я це називаю. Я частенько блукаю лісом, величними горами та серед туманних ландшафтів. Це чудовий спосіб надихнутися й відчути силу матері-природи та її могутність. Я "Дитя природи", так би мовити. Немає нічого кращого, ніж бути на самоті на природі, далеко від цивілізації, шуму й маси людей. Людство походить із природи. Проблема в тому, що 99% усіх людей повністю денатуралізовані, якщо ти розумієш, про що я. Після виходу Demo #1 я цілком сфокусував свою увагу на VINTERRIKET. Я майже весь вільний час займаюся написанням музики. Багато годин на день. Удень і вночі, так би мовити. Тепер часу ще побільшало після закриття Neodawn, як я вже казав. Знаєш, у принципі я роблю музику суто для себе. Якщо вона подобається іншим — чудово. Якщо ні, я особливо не засмучуюся. Якщо я отримуватиму запити від лейблів, виходитимуть мої роботи. Якщо ні, не буде релізів, і музика залишиться тут.

CZS.: Яке обладнання ти використовуєш?

CZ.: Багато чого. Ibanez-івську гітару, пару marshall-івських підсилювачів, Cubase V, Samplitude, Wavelab, Soundforge із софту, синтезатор і секвенсер від Yamaha, цифровий 8-доріжковий рекордер, драм-машину... Звичайно ж, мікрофони, бас, деякі ефекти. Незабаром планую прикупити обладнання поновіше. Сподіваюся, але все впирається в гроші. Мені потрібен новий синтезатор, нова гітара і так далі.

S.: Які переваги бути єдиним учасником гурту?

CZ.: Тут одні лише переваги. Головне — я сам собі хазяїн. Можу робити все, що захочу. Не потрібно збиратися з іншими тупими хлопцями на репетиції. Я можу складати й записувати, коли побажаю. Ніхто не каже мені, що я маю робити. Коли в гурті багато учасників, вам увесь час потрібно йти на компроміс. Коли ти один, робиш те, що на думці. Щодо цього я достатньо мізантропічний.

S.: Ambient — не метал, однак цей електронний стиль цікавий для металхедів. Журнали про важку музику пишуть рецензії на ембієнтові або дарквейвові релізи. Як ти думаєш, у чому причина?

CZ.: Причина проста: Тому що Ambient також здатний представити ті темні, депресивні, меланхолічні й атмосферні відчуття/настрій, як, наприклад, Black Metal. Dark Ambient навіть більше підходить для цих цілей, ніж усі стилі металу разом узяті — це моя точка зору. Я також слухаю багато іншої музики: Ambient/Industrial/Classics. Блеку трохи теж. Але, якщо чесно, я більше не цікавлюся сучасною блек-метал сценою. Навколо повно паршивих гуртків, які копіюють один одного й роблять те, що інші робили в минулому навіть набагато краще. Я рідко купую CD, що стосуються Black-у. Лише кілька гуртів, які заслуговують на увагу. Ці гурти інші, бо оригінальні, вони не роблять стандартний матеріал, як тисячі інших. Називати нікого не буду... У мене є старі записи скандинавських Black Metal бандів. Іноді я їх слухаю, але все-таки перевагу віддаю іншій музиці. Музика, яку я вподобав останнім часом — темна, атмосферна, меланхолічна й оригінальна. Ось параметри, які мають бути задоволені!

S.: Тепер поговоримо про майки та светри VINTERRIKET. Хто займається їх дизайном? Ти?

CZ.: Так, я спроєктував усі їх сам, і всі наступні майки теж робитиму сам. Я не бажаю, щоб хтось інший цим займався. Хочу все робити сам.

S.: Чому ці футболки завжди виходять лімітованим тиражем (дуже-дуже лімітованим) — 15 або 20? Може, краще зробити один вид майки, але віддрукувати 100 штук або більше...

CZ.: Ну, у мене зовсім інша точка зору з цього питання. Випуск саме обмежених тиражів гарантує, що лише справжні фани отримають цей матеріал, ось чому він не доступний основному натовпу. VINTERRIKET не для широких мас, якщо ти розумієш, про що я. Краще мати кілька різних і потрохи, ніж купу з одним дизайном!

S.: А тепер розкажи, будь ласка, про місце в південній частині Німеччини, де ти живеш.

CZ.: Тут я проживаю в дуже маленькому селі неподалік від лісу. Я живу на краю села. Коли дивлюся у вікно, навіть бачу цей величний ліс. Мені це дуже подобається, оскільки я достатньо мізантропічна особистість, як я вже казав. Я ненавиджу величезні скупчення людей і великі міста. Також абсолютно не вітаю великі вечірки й тому подібне. Основну частину часу я проводжу сам або в колі кількох близьких людей. Село, в якому я живу, не дуже відоме й нічим не вирізняється.

S.: Думаю, ти любиш бувати на природі, чи не так? Що можеш сказати про Альпи, Ерцґебірге, які ми можемо бачити в буклеті?

CZ.: Так, немає нічого кращого, ніж бути на самоті на природі, далеко від цивілізації, шуму й великих мас людей. Чудовий час для обмірковування різних речей, відчуваєш силу природи й надихаєшся. Звичайно ж я вподобав темні сторони природи: туман, густий темний ліс, величні гори, осінь, зиму, сніг, бурю, блискавку, дощ, безкінечні ландшафти, ніч... Щодо Альп: я живу неподалік від них. Частенько ходжу в гори в походи. Також неподалік від мене кордон зі Швейцарією та Австрією. В обох країнах чудова природа з величними горами, лісами й тому подібне, схоже на Скандинавію. Мій друг, який допомагає з картинками для оформлення, живе неподалік від Ерцґебірге. Я був там лише одного разу, оскільки це далекувато звідси, у Східній Німеччині.

S.: А хто фотографував альпійську природу?

CZ.: Ну, обкладинка, буклет мають завжди відповідати музиці. Думаю, що моя музика й картинки чудово підходять одне одному. Ілюстрації, використані для оформлення релізів, майже всі зняті мною, деякі — моїм німецьким другом (з Ерцґебірге), деякі зробив Haewwel (сесійний учасник VINTERRIKET). Я пишаюся тим, що використовую лише ті фото, що зробив сам, а не краду їх в Інтернеті, як багато інших. Крім того, на картинках у буклетах не лише Альпи, там ландшафти Швеції, Норвегії, Швейцарії, Північної Італії, Німеччини (більшість)...

S.: Крістофе, поглянь, будь ласка, у вікно й скажи, яка там погодка?

CZCZ.: А, на вулиці спека. На небі зараз сонце й пара хмарок. Сподіваюся, знову похолодає, хе-хе. І ще б дощ пішов, щоб повітря попрохолодало. Особисто я вважаю, що в Німеччині весна й літо занадто довгі та спекотні. Тому хотілося б переїхати в більш північні регіони. Літо, звичайно, теж чудово. Але не таке ж спекотне! 30–40 градусів для мене занадто вже багато! Ненавиджу! Дехто вискакує зі своїх будинків, щойно побачить перші промені весняного сонця. У цей час я повертаюся додому, якщо ти розумієш, про що я! У мене щось на кшталт сонячної алергії. Не можу перебувати влітку на сонці, коли 30 або 40 градусів тепла. Завжди починає боліти голова, почуваюся погано. Влітку я основний час сиджу вдома, коли інші сушать мізки на сонячній Мальорці та в іншому подібному лайновому місці. Якщо говорити про природу загалом, то думки різних людей часом різко відрізняються: для одних "природа" — це пустеля, для інших — південне море або царство звірів із усілякими формами життя. Для третіх — ще щось. Коли я говорю про природу, я маю на увазі "темну сторону природи", так би мовити: темрява, гори, повня, безкраї й зловісні ліси, туман, ніч і так далі. Це все може бути і взимку, і влітку, і навесні, і восени. Але я все-таки вподобав зиму й осінь.

S.: Тут, у Чернівцях, уже кілька днів ідуть дощі. Температура +13, а менш ніж тиждень тому було до +35. Як обстоять справи з дощиком у Німеччині цього року? Минулого літа ваша країна була по вуха у воді. Але тобі, я думаю, не довелося переїжджати, оскільки місцевість, де ти живеш — гориста. Я правий?

CZ.: Так, минулого року нашу країну залило водою. Але не тут, оскільки я живу на невеликій гірці, хе-хе. Хоча місцевість не дуже гориста. Мені треба їхати хвилин 20–30, і тоді я перебуваю серед набагато красивіших ландшафтів (Швабські Гори в Альпах). Що тут справді чудове, так це ліс!

S.: А яка твоя улюблена пора року?

CZ.: Я фанат зими, так би мовити. Це моя улюблена пора року. Холодна, депресивна, похмура, жорстока й спустошена. Прекрасна пора року для натхнення для VINTERRIKET! Немає нічого кращого, ніж робити довгі прогулянки густим, засніженим і таємничим лісом, через туманні долини взимку або серед величних вкритих снігом безкінечних ландшафтів. Це дивовижне відчуття, коли холод повільно поширюється твоїми венами, а снігові бурі навалюються з усією своєю силою й потугою. Зима — це час, коли ти можеш відчути велич і потугу матері-природи в її справжній і жорстокій формі! Однак для мене життя в Німеччині занадто спекотне. Зима дуже коротка для мене. Виношую план переїзду в північну Норвегію або на Шпіцберген. Подивимося, що буде. Також мені подобається осінь — пора року таємничих туманів. Можна повільно спостерігати й відчувати наближення зими.

S.: Яку літературу вподобав? Які книги можеш порекомендувати?

CZ.: Та я особливо багато не читаю. Часу не вистачає. Для мене добра музика набагато важливіша, ніж книги. Коли все-таки я читаю, то це статті й книги про науку, феномени, астрономію, політику й усе таке. Чого я точно не читаю, так це новели, фентезі й інше подібне лайно.

S.: Чи є ідея створити кліп VINTERRIKET? Яким він буде?

CZ.: Так, планую якось замутити відео. Два роки тому цей план був майже реалізований, але з різних причин не склалося. Якщо буде створений у майбутньому кліп, то він буде темним, мінімалістичним, примхливим, атмосферним, зловісним, меланхолічним. Ти побачиш у ньому лише темну сторону природи в її найтемнішій і найжорстокішій формі: темрява, зима, буря, величні ландшафти, ліси, повня, ніч, туман, гори... Поки в мене немає конкретних планів. Подивимося, що буде. Але я впевнений, що відеокліп VINTERRIKET у майбутньому обов'язково з'явиться!

S.: На диску "Winterschatten", випущеному Oskorei Music, є кавер BURZUM, як тобі Варг Вікернес як музикант?

CZ.: О, я дуже люблю BURZUM. Мій улюблений Варгів альбом... важко навіть сказати. Багато з них подобаються. "Hvis.."/"Filosofem" може? Навіть не знаю. Та й його 2 ембієнтових альбоми подобаються. Але BURZUM ніколи не мав прямого впливу на VINTERRIKET... Варг — добрий музикант. Він написав безліч чудових композицій, маючи мінімальні можливості. "Der Tod Wuotans", що на диску від Oskorei, — одна з найкращих його пісень, я вважаю. Трек такий темний, такий атмосферний, неймовірно.

S.: А його неонацистські погляди?

CZ.: Деякі його ідеї нормальні, а частина — відверте лайно. Я не змішую музику з політикою. Політика для мене — інше поле. Я нею дуже цікавлюся, але це ніяк не впливає на музику. Мене не хвилює, що роблять інші. Якщо вони хочуть змішувати музику з політикою — нехай. Мене це не стосується. У мене є свої політичні погляди, але це не впливає жодним чином на VINTERRIKET. Думаю, ти розумієш, про що я. VINTERRIKET і політика — несумісні речі!

S.: Де б ти хотів бути похованим?

CZ.: Хех, не знаю. Може, на вершині величної гори з чудовим видом на долину.

S.: Круто! А що тобі відомо про Україну, Білорусь, росію?

CZ.: Ніколи не був у росії/Україні/Білорусі, але багато чув про ці країни. Звичайно, було б чудово відвідати їх одного дня. Сибір, мабуть, суперове місце! Хе-хе. Думаю, там по-справжньому холодно, похмуро й атмосферно. Доволі часто я чую про погану економічну ситуацію у вас у країні. Також про корупцію. Але, звичайно, було б чудово побачити ці держави. Я достатньо open-minded і дуже хотілося б побувати у ваших країнах... Побачимо, чи вдасться.

S.: Final countdown: твоє послання фанам і нашим читачам, тільки, будь ласка, німецькою.

CZ.: Danke für das interessante Zwiegespräch Vladimir! Bezüglich ständiger Neuigkeiten und weiterer Informationen möchte ich an dieser Stelle auf www.vinterriket.com verweisen. Germaniac Hails! cz/ vinterriket 11.07.2003 (Дякую за цікаве інтерв'ю, Володимире! Усі новини з цього приводу та подальша інформація на www.vinterriket.com. Німецький привіт! cz/ vinterriket 11.07.2003) — переклад автора

S.: Vielen Dank! Tschüss! Allerbesten! (Щиро дякую! Бувай! Усього найкращого!)