RELIKT

RELIKT

23 січня 2004 р.  · Автор: Zmej

Сьогодні ми вирушимо до Азії й відвідаємо країну, що колись була частиною СРСР — Туркменію. Що? Невже й туди дістався вітер метал-музики? Ну, вітром назвати це ніяк не можна, але легкий бриз таки завітав у ці краї. Гурт РЕЛІKT, який наразі становить 50% столичної туркменської метал-сцени, грає thrash metal з елементами східної музики. На запитання Костянтина Змієвського відповідає Сердар Саліхов.

Zmej: Ясно! Загалом нікого ти не здивував! Ну, не думаю, що було б краще, якби концертів у вас не було взагалі, а ось із лейблами ситуація незрозуміла: чому б не зв'язатись вам із лейблами з росії?

Сердар: Ми збираємось це зробити, коли запишемо новий матеріал, я сподіваюсь, що запис буде кращої якості. Тому що робити запис все одно доведеться власними силами, жоден лейбл у росії, я впевнений, не захоче фінансувати нашу поїздку для запису на студії (ну, таких прецедентів поки й не спостерігалось — ред.). У нас самих грошей на поїздку не вистачить.

Zmej: Виступи на дискотеках?! Дуже цікаво! Прокоментуєте?

Сердар: Це вже в минулому. 1999 рік — ми робили концерти в студентських дискотечних клубах. Зараз хлопці час від часу грають попсу по кабаках. Я в цьому не беру участі, ставлюсь до такої практики негативно, але не можу нікому заборонити заробляти гроші.

Zmej: Як дискотечна публіка реагувала на thrash від РЕЛІKT? Чи не було невдоволених вигуків синьої юрби, на кшталт "Білий теплохід давай!"?

Сердар: Хм, так адже там була наша тусовка! Ну й ще панки, як завжди.

Zmej: З якими проблемами ви зіткнулись, записуючи альбом "Релігія"?

Сердар: Основні проблеми — нестача часу для творчості, відсутність лейблів, здатних взяти на себе забезпечення запису. Та й студій пристойних у місті немає. Тому писались ми власними силами, використовуючи підручну техніку й те, що змогли знайти. Звідси низька якість запису альбому.

Zmej: На вашому офіційному сайті вказано, що відбитий тираж альбому "Релігія". Де, ким, у якому форматі, яким тиражем тощо?

Сердар: Ну, щодо "тиражу" я трохи перебільшив, зізнаюсь. На CDR у форматі Audio-CD ми нарізали 50 штук. Майже всі вони так і лежать у нас. Ми б зробили менше, але поліграфію на поверхні диска нам робили в такій мінімальній кількості.

Zmej: Інформацію про ваш гурт можна знайти на багатьох провідних українських метал-порталах, чим саме Україна привертає вашу увагу?

Сердар: Уся справа в тому, що наш знайомий був у справах у Києві наприкінці минулого року й роздав для рецензій кілька наших дисків. На жаль, не вдалось відправити диск для The MetalList. З деяких причин ми не можемо відправляти диски поштою, тому доводиться просити людей, які їдуть за кордон. Я сподіваюсь, що незабаром ми зможемо розіслати ще кілька дисків із москви.

Сердар СаліховZmej: Упродовж вашого творчого шляху ви дали кілька концертів, наскільки я розумію, всі вони були локальними. Кілька слів про концерти в Ашгабаті…

Сердар: Зараз ми беремо участь у концертах не частіше 1-2 разів на рік. Останній концерт відбувся 28 грудня під виглядом показу кінофільму (під акомпанемент живої музики). Звук був огидний, народу майже не було. Взагалі якість проведення концертів з кожним роком падає. Відвідуваність теж.

Zmej: Творчість яких гуртів змушує вас вірити в те, що heavy metal never dies, і з якими командами ви мрієте поділити сцену?!

Сердар: NAPALM DEATH, SLAYER, DEATH, PANTERA…

Zmej: Кого з вітчизняних команд хотіли б виділити як цікавих/перспективних?

Сердар: Як я сказав вище, у нас є лише два гурти. ELEMBUS — порівняно молода команда, нещодавно зробили запис альбому "Story of Fantasy". У наших умовах будь-який метал-запис сприймається на ура, і звісно ми дуже раді, що наші друзі змогли зробити запис. На жаль, у цієї команди зараз проблеми зі складом, я сподіваюсь, тимчасові.

Zmej: Це й усе, чи ваші пізнання про вітчизняні гурти закінчуються на ваших земляках?

Сердар: Мабуть, я неправильно зрозумів питання :))) Я думав, що "вітчизняні" маються на увазі наші туркменські :))). Якщо ти маєш на увазі гурти в просторі СНД, то, мабуть, скажу так: я іноді качаю демки, але недостатньо, щоб мати цілісне враження. В ашгабатських крамницях записів СНД-шних метал-гуртів, крім Арії, у продажу немає. На жаль, ти маєш рацію, ми мало знаємо про те, що грають у країнах ближнього зарубіжжя.

Zmej: Не виникало бажання зробити пісню рідною мовою?

Сердар: А ми й робимо :))) Крім найостанніших англомовних речей, що перебувають у розробці, ми робимо речі нашою рідною мовою — російською. Туркменською мовою майже не володіємо й не бачимо сенсу робити лірику, оскільки туркменомовне населення практично не цікавиться металом.

Zmej: У біографії багато уваги приділено вашим частим проблемам із репетиційною базою. Як зараз справи з місцем для репетицій? Як проходить ваш творчий процес? Хто відповідальний за написання музики/лірики для РЕЛІKT значною мірою?

Сердар: Репетируємо в обладнаному для цього сараї, каморка дуже тісна, зате наша! Пісні робимо так — спочатку текст (здебільшого я), потім сідаємо й думаємо (гітаристи), як річ має виглядати, робимо рифи, запрошуємо ударника, й остаточний варіант речі готовий через кілька місяців.

Zmej: Яким інструментам віддаєте перевагу й на чому граєте самі?

Сердар: Мріємо, звісно, про хороші інструменти — Jackson, Ibanez, комбіки Marshall і хороші аналогові примочки. Поки що граємо здебільшого на лайні — Руслан Остапенко намагається вичавити соло з Yolana Diamant, у мене — Hamer із саморобно встановленою іржавою качалкою Floyd Rose. Саша Кочетов грає на давньому басі невідомої моделі. Лише наш барабанщик Тимур Ораєв задоволений своїм інструментом — Amati з пластиками Remo. Але я впевнений, що це не межа його мрій. Він мріє придбати здвоєну педаль.

РЕЛІKT на сцені

Zmej: Традиційне запитання: плани на найближчу перспективу?

Сердар: Творчість. Ще творчість. Завжди творчість, поки горить. Інших планів поки немає.

Zmej: Щось наостанок?

Сердар: Усім привіт!