Nebel: Для початку, мабуть, представтеся, щоб ми далі мали уявлення, хто відповідав на запитання. Лише ім'я та роль у гурті, не більше.
Антон — барабани Вова — ритм-гітара Віталік — бас Таня — вокал Юра — гітара (той, хто відповідав на запитання українською мовою, але в даному інтерв'ю вони будуть представлені в перекладі, аби не порушувати цілісності сприйняття тексту) Лена — клавіші
Nebel: Тоді наступне для вас запитання, хто з вас є лідером команди, чи у вас у гурті не можна виділити такої людини?
Віталік: (не замислюючись) Антон (барабанщик), у будь-якому разі гурт зібрав він, тому йому й належить ця почесна посада. Антон: так, у виникненні гурту я брав безпосередню участь, звісно ж, нинішній MALINCONIA передувала довга історія, ще до березня 2004-го гурт носив назву CONSTELLATION, але з моменту приходу в гурт Тетяни ми переосмислили все старе й почали розвиватися в новому напрямку. (Коротко з історією гурту ви можете ознайомитися вище).
Nebel: А наскільки давно був сформований той склад, який постає переді мною зараз?
Антон: саме цей був остаточно сформований у середині лютого 2005-го року, десь за півтора тижні до нашого виступу в клубі «Барви». Юра: хоча зазначимо, що троє з нас знайомі вже досить давно, а саме: Я, Антон і Віталік — однокласники, і наш перший концерт ми дали ще в далекому 99-му році в БК «КПІ» на випускному концерті нашого тодішнього вокаліста — він навчався в ліцеї КПІ. Антон: музика тоді, звісно, була далеко не тою, що зараз, сам розумієш — період «піонерії», усі через нього рано чи пізно пройшли.
Nebel: Кого немає зараз у складі гурту з тих, хто стояв біля його витоків
Антон: немає гітариста Юрія Хоменка та клавішника Ейне Олександра, які стояли біля витоків ще в березні 2002-го через особисті й музичні розбіжності, пік яких був досягнутий на початку лютого 2005-го, що й послужило причиною зміни складу гурту. Віталік: хоча ми не можемо недооцінювати ролі цих людей у гурті, адже вони внесли неоціненний внесок у його творчість, саме з ними ми досягли певної цілісності. Критичним моментом нашого розпаду було питання мотивацій.
Nebel: Наскільки міцним ви вважаєте склад, сформований на даний момент, він тимчасовий, чи ви все ж вважаєте, що зможете продовжити з тими самими людьми працювати й далі.
Віталік: ніби на хвилі ентузіазму й творчого піднесення, ми цілком задоволені всіма учасниками гурту, не хотілося б загадувати наперед, аби не зурочити, але перспективи, й досить немалі, у нього є. Старий склад зжив себе повністю, а новий буквально надихнув нас.
Nebel: Люди — людьми, але найбільше читача цікавить імідж і музика гурту, як ви оцінюєте причини того, що зараз ви граєте готик-орієнтовану музику, а не, наприклад, death-metal
Антон: Причини досить банальні: ми не хочемо грати death, і ми попросту не вміємо його грати. Спочатку музика гурту була мелодійною, або краще сказати мелодійною, з важким драйвовим відтінком. А щодо стилістики: мені, якщо чесно, «по барабану», до якого стилю нас зараховують (зверніть увагу: Антон — барабанщик ?). Гурт не вважає себе готами й не дотримується готичної атрибутики... Ми не обтяжені нині популярним готичним пафосом! Юра: Я б сказав так: ми граємо те, що знаходить своє відображення в нашій особистості, я відкрию невелику таємницю (для учасників гурту вона, звісно ж, відома). Я, окрім MALICONIA, беру участь в іншому black-проєкті, і це безпосередньо відображається в моїй особистості й одночасно дає потужний внесок у те, що я приношу в гурт.
Nebel: Далі пішло запитання про те, чи немає в інших учасників проєктів, окрім MALINCONIA, і як з'ясувалося — немає. Хоча багато хто з них грав свого часу в інших гуртах, але мета, яку вони цим переслідували, полягала лише в набутті досвіду. І тут уперше за інтерв'ю вдалося почути голос вокалістки, яка зізналася, що близько 3-х років тому вона обіймала позицію бек-вокалу в блек-команді VICIOUS DELIGHT, але це було далеко не те, на що заслуговувала людина з таким потенціалом. Також вона зізналася, що чимало людей пропонували їй співпрацювати з іншими командами, але всім їм було відмовлено на користь MALINCONIA.
Nebel: А як ви ставитеся до репетицій, як до роботи чи як до захоплення
Віталік: на щастя, тут вийшов легкий симбіоз, коли люди знаходять і роботу, і гарне захоплення. Лена: У будь-якому разі, якщо чимось серйозно займатися, це може дуже подобатися, це може бути прекрасним способом самореалізації, але в будь-якому разі ставлення має бути те, що називається професійним. Якщо це навіть вельми перспективний політ душі й фантазії, але якщо до справи ставитися халатно, то з цього нічого не буде. Музика — це таке творчество, яке не є самодостатнім, музика — це синтез ідей різних людей, і без серйозної координації та кооперації високого рівня ніколи не буде досягнуто.
Nebel: Цікавий сам процес написання музики й текстів для гурту, хто і за що в цьому плані відповідає
Антон: Тексти для MALINCONIA пише Антон Ейне, брат колишнього клавішника, з яким ми зберегли теплі творчі стосунки. Але в реальності трохи складніше — спочатку вигадується досить проста вокальна партія, як деякий безглуздий текст, він відсилається Антону Ейне, який, своєю чергою, намагається з цього зліпити щось смислове. Музику в основному пишу я, але підозрюю, що вже незабаром це зміниться, і цей процес стане більш збалансованим. Великі надії подає Лена... (клавішниця) Віталік: Практично не буває репетиції, щоб вона не прийшла й не сказала: «Хлопці, тут у цій пісні досить проста партія, тут лівій руці нічого робити, і я вирішила її трохи ускладнити». Антон: Олена — це той музикант у гурті, який технічно досить сильно розвинений (ну не дарма ж проведено не один рік у музичній школі, як це з'ясується вже пізніше).
Nebel: Тобто ти, Антоне, пишеш партії абсолютно для всіх інструментів?
Антон: Не зовсім, я пишу певну основу, використовуючи комп'ютерний софт, потім це моє творіння пропускає кожен із музикантів через себе, звісно ж, вносить свої корективи, щось переробляють, щось додають. Віталік: Особливо добре пропускає Лена, в неї така пропускна здатність, що на виході виявляється лише все найкраще й осмислене. Лена: Просто не секрет, що Антон у нас на клавішних не грає, і виходить так, що всі клавішні партії зняті з гітар, але можливості клавіш дещо більші, ніж у гітари (так думає Олена?), через ці причини тут відкривається поле для моєї діяльності. Антон: Технічна майстерність Олени відкриває для нас багато аспектів музики, цього, скажімо так, у нас не було при старому складі, тому з її приходом ми досить сильно виграли, можу сказати, що нині клавіші займають одну з провідних ролей у MALINCONIA.
Nebel: Чи часто ви експериментуєте при написанні музики, і які гурти зі світовою славою вплинули на неї чи впливають на неї зараз?
Антон: Насправді в кожного з нас досить різні смаки. Я, наприклад, люблю готик/дум напрямок.. Вова: На мене найбільше вплинула, мабуть, музика в стилі trash, melodic-death, для якої характерні швидкі й технічні гітари, і це досить серйозно, своєю чергою, впливає на мій внесок у музику MALINCONIA зараз. Віталік: Для душі я слухаю готику, але це аж ніяк не означає, що я не можу піти на дискотеку, щоб там «відірватися». Олена: Мій внесок у гурт MALINCONIA багато чим був зумовлений творчістю LACUNA COIL, у плані технічної насиченості музики я надаю перевагу doom, але якщо спробувати виділити якийсь ідеал, підозрюю, що це буде TRISTANIA, яка дуже вміло використовує симфонічні елементи.
Nebel: Завжди було цікаво дізнатися, як гурт знайшов дівчину, вокалістку, з таким чарівним вокалом?
Антон: Наприкінці 2003-го року, коли в гурту CONSTELLATION була криза — попередня вокалістка перестала регулярно відвідувати репетиції. У той період, мабуть, багато що змінилося. На одній із чергових репетицій, коли вокалістка знову не була присутня, ми вигадали інструментальну композицію "Feelings are gone" (тоді вона називалася Ocean's despair), яка унесла нас у готик-дум напрямок, якому ми вірні й зараз (у всякому разі так пишуть в афішах та інтернеті). Тоді ми й вирішили розлучитися з Машею (так звали вокалістку) і взялися до пошуків нової. Одного разу, сидячи в офісі Олександра Ейне, ми вирішили написати оголошення (яке вийшло досить пафосним) і помістити його в інтернеті. За 2 тижні прийшло 6 відповідей, першою відповіла Тетяна. Таня: я абсолютно випадково прочитала це оголошення, і воно мене зацікавило, оскільки я сама тоді була не проти співати в якомусь гурті й вирішила відповісти. Буквально наступного дня мені зателефонував колишній гітарист гурту Юрій, який запропонував зустрітися, тоді ми досить мило поспілкувалися, і я зрозуміла, що це приємні люди, і що є сенс спробувати. Тоді вони мені вручили диск із деякими записами гурту, але при його прослуховуванні в мене склалося враження, що мій вокал абсолютно не підходить під їхню музику, але, на мій подив, Юрій все одно наполягав на тому, щоб я спробувала. Антон: і ця сама пробна репетиція була проведена 8-го січня, ми тоді, як люди скромні, були, м'яко кажучи, вражені вокальними даними Тетяни. Вона досить гармонійно влилася в наш склад, і далі почалися робочі будні...
Nebel: Скільки пісень на нинішній момент встигла створити група, власне я веду до того, чи не збираєтеся ви записати його, з метою просування вашої музики за межі Києва, а може й України?
Віталік: Спочатку команда створювалася не для того, щоб просто для себе пограти, а щоб справді показати щось людям. Повноцінних у нас своїх 9 пісень, які ми постійно граємо + 1 кавер на NIGHTWISH, і ще досить багато записаного матеріалу зберігається на комп'ютері, «і в голові», — додав Антон. Антон: У принципі для запису промо-диску матеріалу більш ніж достатньо, і ми вже починаємо подумувати про його запис, орієнтовно ми плануємо почати через півроку. Юра: після запису промо ми плануємо розіслати його по середніх лейблах, можливо методом рибалки десь щось зачепимо (влучно підмічено). Тут таки багато що залежить від удачі й випадку.
Nebel: А багато у вас знайомих і ворогів серед інших київських гуртів?
Антон: Так, знайомі в нас, звісно ж, є, ми намагаємося підтримувати дружні стосунки з усіма, з ким зустрічаємося, особливо можна відзначити братів по цеху GRIMFAITH...
Nebel: І останнє для сьогоднішнього інтерв'ю: Чи не було у вас бажання покинути це «музичне» життя взагалі, або, наприклад, зав'язати з металом і зайнятися чимось більш експериментальним?
Юра: Думаю, в кожного в період невдач іноді проскакують думки про те, щоб покинути заняття музикою, і я не виняток із цього, але поки MALINCONIA жива!