Номінанти «Ґреммі», американські рокери CORROSION OF CONFORMITY ось-ось викинуть на ринок новий пласт студійної агресії — «En Los Brazos Del Dios» («In The Arms Of God»). Платівка вийде на початку 2005 року на Mayan Records (підрозділ Sanctuary), і згідно з чутками, стане найжорсткішою роботою в історії колективу.
Як каже гітарист, засновник гурту Вуді Візерман: «Будь-яка справжня музика близька нам, і хеві-метал не виняток». Сьогодні напрямок гурту можна описати як черговий крок у їхній нестримній еволюції. «Коли ми складали пісні, вони були більше в дусі BLIND, DELIVERANCE, наших власних ранніх альбомів, — розповідає вокаліст Пеппер Кінан. — Ми подумали, а чому ні? Матеріал вийшов дуже важким — у дусі класики, і водночас не позбавлений сучасного глянцю. Ми повернулися до наших коренів, до тих гуртів, під які відривалися й шаленіли в дитинстві. Мабуть, це найпотужніша, найепічніша наша робота. Тут немає набридлих 3-хвилинних шлягерів, «En Los Brazos Del Dios» — це не ностальгія за минулим, а щось масивне, зле, гримуче. У нових піснях розповідається про всю ту «бруд», ту гидоту, в якій по вуха вимазалося сучасне суспільство. Думаю, багато людей, прочитавши тексти, нас зрозуміють».
Серед треків, що увійшли до альбому — «En Los Brazos Del Dios», «Never Turns To More», «Stone Breaker» та «World On Fire». Продюсером, як і раніше, виступив давній друг гурту, великий спеціаліст із децибелів Джон Кастер. Крім роботи над попередніми чотирма платівками COC, Джон допоміг їхньому басисту Майку Діну із записом треку для проєкту PROBOT Дейва Ґрола, а також усьому гурту з участю в триб'юті BLACK SABBATH — «Nativity In Black».
Ударником став Стентон Мур із Нового Орлеана, відомий своєю участю в джаз-фанк гурті GALACTIC. За останній рік COC виявили, що пишуть сильний матеріал і що потрібен ударник, який міг би не лише підтримувати його, а й піднімати на вищий рівень. Кінан, який щойно повернувся до рідного міста, зателефонував своєму старому другові Муру, щоб запитати, чи не знає той відповідних драмерів. «Знаю — я», — відповів той.
Цілих чотири дні музиканти провели в Новому Орлеані, з головою поринувши в роботу. Як це іноді буває, гурт відкрив у собі сили ввірватися в елітний батальйон рок-сцени. І хоча натиск COC був у новинку для Стентона, він з доблестю прийняв цей виклик.
Візерман: «Його гра поза будь-якими порівняннями!!! Щойно він прийшов до нас, одразу влився й відпрацював своє з повною віддачею!!!»
Кінан, зі свого боку, каже таке: «Він найтехнічніший драмер з усіх, кого я знаю! На метал-сцені його ім'я маловідоме, але будьте певні — вийде альбом, і про нього заговорять!!! Він джазовий профі, але таке відчуття, що грав хеві-метал з пелюшок — це вражає!»
Таким чином, результатом співпраці став новий альбом — чудове продовження славної історії COC, які завжди виступали проти музичного сурогату, що заполонив сцену.