FLOTSAM AND JETSAM випустили «The Edge Of Nowhere» — третій і останній сингл із альбому «Rats In The Temple», який вийде 28 серпня на Napalm Records.
Трек починається зі східних ладів і нагнітає напругу, а тоді, за формулюванням лейбла, вистрілює слухачем, наче з гармати. Цей структурний прийом аризонський гурт використовував і раніше, і працює він тому, що розв'язку тут заслужено відкладають, а не подають одразу.
Ерік «A.K.» Кнутсон описує «The Edge Of Nowhere» як пісню про відмову зламатися. «Вона про те, як розуміти, коли треба впертися п'ятами в землю й тримати лінію, — каже він. — Ми хотіли написати річ, від якої людям ставало б сильніше, коли настають важкі часи. Завжди кажіть те, що думаєте. Навіть якщо дев'ять разів із десяти це нікуди вас не приведе. Ніколи не знаєш, коли трапиться той один раз, який усе змінить».
«Rats In The Temple» налічує тринадцять треків із того, що сам гурт називає похмурими історіями про смерть, насильство, зраду й війну. Оцінка Кнутсона, як завжди, позбавлена скромності: «Ця платівка — ЗВІР, справді наша найкраща робота. Зробіть собі послугу: приглушіть світло, візьміть щось випити, надіньте навушники й увімкніть це на повну».
Момент має вагу. Альбом виходить через сорок років після «Doomsday For The Deceiver» — дебюту 1986 року, який отримав від Kerrang! легендарну оцінку 6K, спеціально вигадану заради нього й видану за всю історію журналу лічені рази. Невдовзі після того Джейсон Ньюстед пішов у METALLICA; гурт відповів альбомом «No Place For Disgrace» 1988 року й працює відтоді без пауз, а «The End Of Chaos» (2019) та «I Am The Weapon» (2024) стали хребтом справжнього пізнього ренесансу.
Нинішній склад, імовірно, найсильніший в історії гурту: Кнутсон — вокал, співзасновник Майкл Ґілберт і Стів Конлі — гітари, Кен Мері (ALICE COOPER, ACCEPT) — барабани, Білл Бодилі — бас.
Платівка відкривається «Harvesting The Hate» і «Damnation», а тоді переходить до трешевої віртуозності в «Absolution». Мері й Бодилі виходять на передній план в антивоєнній «A Taste For War», де синкопи навмисне викликають образи танків і чобіт на землі; «Her Blood Your Pain» приносить гітарні гармонії з середньовічним присмаком, а «Anthem For The Broken» просто йде на повну.
«The Edge Of Nowhere» стоїть восьмим треком, безпосередньо перед «Last Rites», — і, зважаючи на роль пісні як стартового майданчика, це майже напевно не випадковість.