IN FLAMES ще не закінчили. Фронтмен Anders Fridén в інтерв'ю Paolo Phoenix з Magenta TV на Wacken Open Air спростував розмови про те, що п'ятнадцятий студійний альбом шведсько-американського гурту вже готовий.
«А, чутки. Чутки неправдиві, — сказав Fridén. — Ми все ще будуємо, знаєте, складаємо LEGO. Але йде добре».
Гурт знову записувався в Лос-Анджелесі з номінованим на «Ґреммі» продюсером Howard Benson — вони працюють разом ще від «Battles» (2016), а в його доробку також MOTÖRHEAD, BODY COUNT і SEPULTURA — та зі звукоінженером Mike Plotnikoff. Наступник «Foregone» (2023) стане студійним дебютом барабанщика Jon Rice, який гастролює з IN FLAMES від травня 2025 року, а раніше грав у BEHEMOTH, JOB FOR A COWBOY, THE RED CHORD і UNCLE ACID & THE DEADBEATS.
На запитання, чим вирізнятиметься платівка, Fridén відповів прямо: «Вона звучатиме як IN FLAMES і ні як хтось інший. Унікальніше вже нікуди, я б сказав. Але думаю, ми продовжуємо те, що створювали, і вкладаємо все, чим IN FLAMES колись були, в один великий альбом. Не можу дочекатися, коли люди його почують. Ми ним дуже пишаємося. Усі на піку форми. І так, він уже звучить приголомшливо, а його навіть не зведено».
Куди спокійніше він ставиться до статусу IN FLAMES як архітекторів мелодійного дез-металу. За його словами, гурт і гадки не мав, що формує жанр: «Ми просто були фанатами музики й хотіли створювати те, що вважали хеві-металом. Ми просто розважалися, роблячи те, що любили, і надихалися купою інших гуртів». Те, що новіші гурти грають рифи, «дуже схожі» на його власні, його анітрохи не турбує: «Та все нормально. Ми теж так робили. Якщо IRON MAIDEN зараз слухають — так, ми вкрали у вас кілька рифів. І це чиста правда».
«Бути супер-супер-оригінальним страшенно важко, — додав Fridén. — Ти береш шматочки тут і там, докидаєш власних ідей — і музика рухається вперед. Коли ми створюємо альбом і завершуємо його, ми віддаємо його фанатам, і він більше не наш. Він ваш».
Знайшлося в нього слово і для славетно категоричної метал-аудиторії. «Фанати хеві-металу засудять тебе з усіх боків, але вони й неймовірно віддані — саме за це я люблю цей жанр». Що його свого часу здивувало — так це відкриття, що в сцені взагалі є неписані правила: «Я хотів бути частиною хеві-металу, бо думав, що тут узагалі немає правил. А через роки дізнався: „О, цього не можна, того не можна". Та до біса. Робіть що хочете».
Джерело: blabbermouth.net