Лейбл Time To Kill Records підписав WHIPLASH: нью-джерсійські ветерани трешу випустять новий альбом «Roar» 27 листопада 2026 року.
Платівка вже існує, і дехто вже має її на руках. Невелику кількість промо-CD гурт роздавав самотужки під час європейського туру «Campaign For Musical Destruction» разом із NAPALM DEATH цього року — тоді під первісною назвою «Thrashquake». Ті примірники фактично вже стали колекційними: офіційний світовий реліз виходить із новою назвою, абсолютно новою обкладинкою Еда Репки й повноцінною дистрибуцією.
Тоні Портаро пояснив зміну без зайвих слів. «Початкова назва була „Thrashquake“, і ми випустили обмежену кількість копій самотужки, поки їздили в турі цього року, — каже він. — Коли справи розвинулися й ми почали дивитися на світовий реліз ширше, „Roar“ просто відчувалася сильнішою назвою і краще передавала альбом загалом».
Так само прямо він висловився й про те, навіщо був потрібен лейбл: «Партнерство з Time To Kill Records дає нам змогу вивести цю платівку далеко за межі того першого турового релізу й забезпечити їй міжнародну кампанію та світову дистрибуцію, на які вона заслуговує. З новою назвою, новою обкладинкою Еда Репки й Time To Kill за офіційним релізом „Roar“ — це остаточна версія альбому».
Заголовний трек залишився відкривачем, тож «Thrashquake» нікуди не зникла — просто з назви альбому перейшла в першу позицію треклиста.
Десять пісень записано в Studio Mozart і Concrete Island Studio, спродюсував їх Портаро, зведення — на Jamie King Audio. Назви на кшталт «Sonic Asylum», «Bullet Train» і «Who Stole My Whiskey» задають тон, а власний опис лейбла — треш, «зроблений для слему, а не для алгоритму», — доволі точно передає суть.
Треклист «Roar»:
- Thrashquake
- Bullet Train
- Can't Take Back A Bullet
- Sword Meet Skull
- Who Stole My Whiskey
- When The Deadman Calls
- Red Tape Riot
- Mother's Kill Club
- Sonic Asylum
- Graveyard Of Good And Evil
Нинішній концертний склад: Портаро — вокал і гітара, Вільям Вінтон — бас, Мітч Галл — барабани.
Заснований у Пассейку, штат Нью-Джерсі, 1984 року, WHIPLASH сформував шаблон трешу Східного узбережжя всередині нью-йоркської сцени, де інакше домінували панк і хардкор. «Power And Pain» (1985) вийшов через імпринт Road Racer лейбла Roadrunner і досі лишається культовим орієнтиром; далі були «Ticket To Mayhem» (1987) та «Insult To Injury» (1989). Після змін у складі й періоду затишшя гурт повернувся з «Thrashback» 1998 року, а потім знову надовго зник.