DARKTHRONE — F.O.A.D.

DARKTHRONE

F.O.A.D. (2007)

Лейбл: Peacaville / Soyuz
★★★★ 8.5/10
Автор: Alan

Список пісень

  1. These Shores Are Damned 5:05
  2. Canadian Metal 4:45
  3. The Church of Real Metal 4:37
  4. The Banners Of Old 4:41
  5. Fuck Off And Die 3:53
  6. Splitkein Fever 4:46
  7. Raised on Rock 3:27
  8. Pervertor Of The 7 Gates 4:26
  9. Wisdom Of The Dead 4:43

Цікаво, що б зробили Аббат (IMMORTAL), Ноктурно Культо з Фенрізом (DARKTHRONE) і Сатір (SATYRICON) року десь 1993-го, якби їм тоді дали послухати їхні власні роботи 2004–2007 років. Насамперед, напевно, наслали б найчорніше прокляття на того негідника, який їм це дав, потім диски були б складені в коло, всередині була б викладена зірка і перевернутий хрест, усе добро залили б гасом і в повню спалили на одній з околиць Бергена чи Осло. Але, так чи інакше, на дворі рік 2007-й, усі перелічені товариші давним-давно забули про те, що таке блек-метал у своїй основі, й грають дивну суміш хеві-металу, брудного рок-н-ролу, і десь рідко та нерегулярно промайкуючого блеку. Журналісти сьогодні називають це не інакше як black'n'roll, самі музиканти послуговуються терміном New Wave Of Black Heavy Metal, звісно ж це відвертий стьоб, так само як і коментарі до пісень у буклеті за відсутніх текстів, назви типу "Canadian Metal" і обкладинка альбому, де дісталося і блек-металевому іміджу. Назва F.O.A.D. розшифровується як Fuck Off And Die, і саме так названо 5-ту пісню. На 2, 5, 7 та 8 треках вокальні партії виконує Фенріз, на решті — Ноктурно Культо. Фенріз, який останніми роками зробив успішну кар'єру ді-джея, по суті просто репетує в мікрофон, інколи співає грубуватим чистим, пісні, складені й заспівані ним, подекуди просто до болю нагадують за своєю стилістикою MOTORHEAD, це справді важкий рок-н-рол, причому подекуди вельми качовий і заводний, приправлений повторюваними ходами соло-гітари на східний манер. Втім пісні з Ноктурно Культо на вокалі відрізняються передусім вокальним підходом, це все той самий знаменитий грім. Що в цьому релізі від блеку — виключно настрій гітар, деякі рифи, в решті, якщо ми називаємо "Panzerfaust" і "Transilvanian Hunger" DARKTHRONE мало не еталоном true black, то вже тому ми не можемо говорити про даний реліз як блек-металевий, власне попередній диск також був зорієнтований у бік рок-н-ролу. Добре це чи погано — по-моєму, відповідь очевидна, музиканти вважають, що їхня інтерпретація блек-металу вичерпала себе, їм цікаво створювати нове. Диск наполегливо рекомендується прихильникам експериментальних напрямків у важкій музиці та всім прихильникам блек-металу, які розуміють, що музична стилістика є продуктом часу і ніяк інакше.