Не встиг я перетравити альбом The Healing Process 2005 року, як негайно підійшов новий реліз від цих екстремалів з Канади.
І у світлі цього, цілком логічно й виправдано порівняти The Ills Of Modern Man із попередником.
Безумовно, альбом сильний, але сильний він уже іншими елементами. Музика змінюється, гурт розвивається, і вже інше питання, в якому напрямку він це робить і подобається це комусь чи ні.
По всіх трьох альбомах чітко простежується зміна звучання та зміщення його в якусь більш комерційну й трендову площину. Хоча загалом це не позначилось на важкості матеріалу. Він, як і раніше, брутальний, у деяких моментах навіть ультимативно важкий і щільний. Не можна не зазначити, що музика стала більш швидкісною та дещо змінилася за структурами композицій, з неї зникла грайндова складова, і переважаючою стала дез-корова з паралельними перманентними вкрапленнями суміжних стилів.
Хоча й меншою мірою, але залишилися моменти з брутальним качем і підтримкою гуттурального «свинячого» вокалу, які так свіжо й ново звучали на першому альбомі.
Кожен, звісно, сам прийме рішення, слухати цей диск чи ні, але я для себе вже зробив висновок — якби я не почув The Ills Of Modern Man, для мене нічого б не змінилося.