Ось і вийшов 8-й диск одного з найнеординарніших музикантів та авторів у світі важкої музики. Канадець Девін Таунсенд нарешті реалізував свою давню мрію — записати диск самостійно від і до. По суті з його 7 сольних альбомів, що існували на сьогоднішній день, два витримані в традиціях ембієнту, на решті п'яти значилися запрошені музиканти. Диск "Ziltoid The Omniscient" повністю записував сам Девін — гітари, бас, клавіші, семпли, всі вокальні партії, потім він же все це зводив і в підсумку спродюсований альбом також ним самим. Це та робота, яку просто необхідно слухати, тримаючи відкритим буклет. Бо саме в буклеті, і тільки в ньому можна прочитати повністю коментарі до того, що відбувається на альбомі. По суті "Ziltoid The Omniscient" — це жорстка пародія та карикатура на "метал-опери". Зілтоїд — істота четвертого рівня, яка прилетіла на Землю з єдиною метою: отримати чашку ідеальної чорної кави, коли йому дають каву, яка йому не подобається, він вирішує захопити Землю. Причому вельми хитромудрим способом — він стає рок-зіркою і люди потрапляють під гіпноз його фантастичної гри та чудового шоу. Є й рятівник людства — Капітан Спектак'юлер, він знаходить істоту 5 рівня, Зілтоїд розуміє, що не такий уже він досконалий і вирішує знищити Землю за допомогою істоти 6 рівня. Але й це йому не вдається, оскільки цього "Planet Smasher" вже звільнили, а саме воно руйнувати Землю не хоче... І так далі... Познущався Девін, що й казати... Музично перед нами шалений компот з прогресивного та авангардного металу, жорсткого індастріалу та місцями треш-металу, що проривається. Вокал коливається від гроулінгу до високого чистого. Структурно композиції абсолютно одна одну не повторюють. Загалом звісно ж основа прогова — хоча б тому що зводяться разом абсолютно протилежні стилі. Зрозуміло, величезна кількість семплів покликана підсилити ефект "інопланетної музики", що загалом непогано вдається авторові. У шанувальників авангарду від важкого року диск просто обов'язково має бути в колекції.
