Черговий альбом від сивовусого ветерана американського року. Стилістично, «Hell To Pay» являє собою чергову спробу викликати до життя нетлінний дух 70-х: не найвдалішу, але й не безнадійну. Хтось зрадіє, натрапивши в пісенному лабіринті на слід DEEP PURPLE, інший прослізиться за «новою хвилею британського хеві-металу», комусь альбом нагадає ранні творіння Ґлена Данціґа — цю вплетену в хеві-роковий колаж блюзову біжутерію. У будь-якому разі, нова робота Дона Доккена припаде до душі насамперед рок-піонерам, які бережно зберігають свій перший котушковий магнітофон. Наскрізь пронизаний здоровим американізмом, «Hell To Pay» озброєний до болю знайомими «стратокастерними» запилами, оперезаний патронташем мажорних бойовиків і доукомплектований належною кількістю радіо-хітів: «Care For You», «Better Off Before» та іншими, здатними задати перцю навіть LINKIN PARK, що спочивають на лаврах. «The Last Goodbye» показує нам, як старий рок навчився дружити з комп'ютерами, «Escape» радує відмінним приспівом. «Haunted» починається з кантрі-замальовки: гітара проти банджо. До головних же «мінусів» альбому я б відніс нудну «Letter To You» з її трьома акордами та позіхаючим вокалом, а також відверто прохідну «Prozac Nation».
