«Новий альбом, новий альбом…»
Новий не новий, а кругляш, датований 2006 роком, під полюбленою маркою DRACONIAN вийшов.
Мабуть, альбомом я б це не назвав, максимум EP або міні. Судіть самі: нового матеріалу лише на три перші треки, ще три наново перезаписані пісні з демо 99 року The Closed Eyes Of Paradise і два кавери. В будь-якому разі, цей реліз передвіщає новий альбом. У зв'язку з цим найбільший інтерес становлять перші три треки. Мабуть, вони найбільш показові й тенденційні.
Почуте говорить лише про продовження обраного курсу — матеріал досить важкий за гітарним саундом, ґроулінґу відводиться мало не лідируюча позиція, а жіночий вокал, як завжди безподібний, задвинутий назад і здебільшого виконує роль бек-вокалу.
Але, звісно, кардинальних змін не сталося. DRACONIAN грають все той самий красивий меланхолійний готик-дум-дез, все ті самі теми хвилюють уми цього колективу: смуток, печаль, смерть і кохання.
Хочу відзначити більш продумані аранжування. Особливо це стосується клавіш — їхні партії небагатослівні, але красномовні, вкраплення мінімальні, але дуже вагомі й емоційно виразні.
В будь-якому разі, новий матеріал на The Burning Halo динамічніший і різноманітніший, аніж на Arcane Rain Fell.
Треки з 4 по 6 анітрохи не слабші, але стилістична невідповідність із новими композиціями відчувається.
А на закуску, так би мовити, на солоденьке, нам запропоновані шикарна й абсолютно апокаліптична On Sunday They Will Kill The World — кавер на EKSEPTION та непристойно драйвова, що випадає з канви заданої першими композиціями, Forever My Queen — такий собі бенкет під час чуми.
Загалом, мене цілком задовольнив цей реліз — чекатимемо на повнометражне творіння.