Услід за сонцем, що сідає, крізь цвинтар життя, залитий кров'ю заходу, повз могили і хрести знайомих і любих тобі людей, під крики ненаситних до чужого горя воронів… брести тобі вічно… і не буде твоїй зістерзаній душі спокою.
Вочевидь, саме так бачиться музика меланхолійних шведів маестро Тревісу Сміту, який оформлював цей альбом. А, власне, промовиста сама по собі назва гурту і диска однозначно дає зрозуміти, що перед нами ще одні з численних послідовників таких команд, як MY DYING BRIDE, THEATRE OF TRAGEDY та PARADISE LOST.
До речі, до свого дебютного альбому DRACONIAN йшли аж 9 років. І тепер, неодноразово прослухавши диск, я можу з упевненістю сказати, що час було витрачено не даремно. Вочевидь, вони по крихтах збирали протягом цих років усе те, що зараз зветься "Where Lovers Mourn". Усе найкраще, найцінніші знахідки стилю Gothic Doom-Death, найширший спектр емоцій і переживань: від меланхолії і найглибшого смутку до люті та несамовитості — все представлено в цьому творі металічного мистецтва.
Дуже гарна й емоційна музика.
І якщо бліді копії на творіння батьків жанру треба таврувати як плагіат, то такі роботи, як ця, треба слухати й приймати як гідне продовження справи Великих або як неймовірно якісну квінтесенцію стилю.