Ось потрапив до рук реліз одного з молодих російських дум-лейблів — Solitude Production. Трохи відходячи від теми, скажу, не так давно я придбав у москві диск гурту ІНТАЛІЯ, який був випущений також на Solitude Prod., і скажу, диск мене дуже порадував. Ось отримавши до рук промо-версію даного альбому, сподівався, що він мене теж зрадує. Але, панове, на жаль, на жаль і ох!!! Не вийшло, а шкода — видно, що хлопці старються, але щось у них там не склеїлося.
У невеличкому супровідному листі було написано буквально таке: «Остання робота культового російського дез-дум гурту. Глибока та філософська лірика, переплетена з чуттєвою музикою — це все називається ЕККЛЕЗІАСТ». Добре відрекомендували, тільки наповнення не надто цьому відповідає. Відразу скажу, що в альбомі не сподобалось: 1). Можливо музиканти й надихалися раннім доробком MY DYING BRIDE (що не схоже), можливо експериментували з ударними, але те, як звучить «кухня», назвати думом важко, ритм-секція скоріше тяжіє до дез-металу; 2). Щодо жіночого вокалу, чесно кажучи, не той тип, що дуже підходив би до даного музичного жанру; 3). Ну, це, мабуть, основна проблема пострадянських гуртів, які намагаються співати англійською мовою, ВИМОВА — не сказати, що вже дуже погана, але потребує доопрацювання; Щодо наповнення альбому, то компонування треків доволі грамотне, є й акустично-інструментальні композиції: Цвєток Тревогі, Seasons, ну і виконані в важкому дусі. Так, ось ще що, перша композиція починається зі звуком крапаючого дощу та перебору акустичної гітари — як по-думовому.
Щодо запису, нарікань не викликає, все записано добре, всі інструментальні партії чутні виразно, вокал прописаний відмінно.
На завершення скажу, що реліз за своєю концепцією непоганий, лише залишилося трохи довести все до рівня, належного гарному дез-думу. А послухати цей альбом варто всім любителям думу, та й не тільки, варто знати гурти, які намагаються щось робити в цьому стилі на пострадянських теренах!!!!