5-й студійний альбом похмурих шведів EVERGREY я вже не дуже й чекав після не зовсім сподобаного мені The Inner Circle.
Ні, він безсумнівно був добрий, але порівняно з рівним і дуже сильним In Search of Truth та просто сильним Recreation Day виглядав якось занадто перевантаженим, замудрованим і нудкуватим. Хоча, треба визнати, це моя суб'єктивна думка — все ж мені дуже зайшли I'm Sorry і Faith Restored.
Ну а після цих ретроспективних рядків звернімося до нового творіння. На Monday Morning Apocalypse EVERGREY стали простішими та зрозумілішими. Використовуючи ті самі виражальні засоби, але спростивши аранжування, шведи отримали досить динамічний і драйвовий матеріал. Завжди любив цей гурт за щільний гітарний саунд, емоційний вокал, віртуозні соло та чудову мелодику. Все вищеперераховане представлене на цьому альбомі в найкращих пропорціях. Тут немає жодної прохідної речі — кожен трек цікавий, дохідливий і зрозумілий з першого прослуховування. Динамічні бойовики змінюються розміреними важкими напівбаладами та спокійними фортепіанними композиціями на кшталт Till Dagmar і Closure.
Дуже добрий і різноманітний матеріал, представлений на Monday Morning Apocalypse, показує, що ми можемо не хвилюватися за долю EVERGREY.