FAIRYLAND — The Fall Of An Empire

FAIRYLAND

The Fall Of An Empire (2006)

Лейбл: Napalm Records/Irond Ltd.
★★★½ 7/10
Автор: Alan

Список пісень

  1. Endgame (Intro) 01:16
  2. The Fall of an Empire 05:55
  3. Lost in the Dark Lands 06:01
  4. Slaves Forlorn 01:11
  5. The Awakening 04:50
  6. Eldanie Uelle 05:21
  7. Clanner of the Light 06:07
  8. To the Havenrod 01:05
  9. The Walls of Laemnil 05:57
  10. Anmorkenta 06:01
  11. In Duna 05:02
  12. The Story Remains 10:38
  13. Look Into Lost Years (Outro) 03:14

Шанувальники пауер-металу пам'ятають, що в гурті DARK MOOR колись співала Еліса Мартін, згодом її замінив чоловічий вокал Альфредо Ромеро, а Еліса продовжила справу епік-пауеру у французькому гурті FAIRYLAND, але й тут не затрималася, і вже другий альбом цього колективу ми чуємо знову ж із чоловічим вокалом. На альбомі "The Fall Of An Empire" продовжується епічна історія чарівної країни Озірії, на яку прийшло зло і яка має бути визволена (нічого вам не нагадує, часом...) Отже, зрозуміло, є темний володар і, звісно, є Боги, які вирішують допомогти Озірії, бо зло має бути переможене. Але це все попереду (мабуть, на наступних релізах). Загалом звичайна ситуація, сюжет, який використаний уже принаймні сотнею гуртів у стилях симфо-блек і пауер-метал з єдиною різницею, що в першому випадку перемагає зло, а в другому добро — в решті все однаково, найвідомішим прикладом саги, що тягнеться довгі роки, стали, звісно ж, хроніки Альгалорда італійців RHAPSODY. Ну та гаразд, повернемося до FAIRYLAND. Хоча попередній гурт я теж згадав не випадково, бо те, що ми чуємо, мені дуже нагадує перші роботи RHAPSODY: так само дуже пафосно, клавішні виконують оркестрові партії, хорові розспіви, темп середній, вокал, щоправда, менш виразний, та й технічна сторона програє. Слухається дуже легко, але водночас у пам'яті мало що залишається. Хоча відзначу клавішне соло з переходом у гітарне в "Lost In The Dark Lands". Сильно повеселила хвилинна композиція "Slaves Forlorn" — аж надто вгадується манера CRADLE OF FILTH зразка 1998 року, а ось "Clanner Of The Light" — була сміливою ідеєю і водночас невдалою, оскільки вокал Макса Леклерка недостатньо цікавий сам по собі, щоб робити композицію, цілком побудовану лише на ньому. А ось "In Duna" з лідируючим жіночим вокалом, навпаки, чудово вписалася в альбом. У фіналі альбому ми чуємо 10-хвилинну композицію. Тенденція непогана, оскільки в пісні є елементи прогресиву, можливо, колись гурт серйозніше використає ці елементи у своїй творчості.

Загалом, якщо ви шанувальник мелодійного не надто важкого епічного пауеру, диск вам буде вельми цікавий.