FURTHEST SHORE

Найдальший берег... Так капітан Джеймс Кук охрестив відкриту ним Австралію. Так назвала останню повість у своїй епопеї про Земномор'я Урсула Ле Гуїн. «The furthest shore» — крайня точка, межа, ultima thule... У музичній же площині FURTHEST SHORE — це унікальний фінський колектив, через лави якого свого часу пройшли чимало теперішніх зірок сцени: Туомас Голопайнен (NIGHTWISH), Тапіо Вільска (FINNTROLL) і Теему Каутонен (DARKWOODS MY BETROTHED). Втім, навряд чи FURTHEST SHORE можна назвати в повному сенсі гуртом — адже це, більшою мірою, замкнений у студійних стінах віртуальний проект. Як сказано в буклеті: «Епічне полотно, присвячене генію Куортона й BATHORY». І справді, закарбовані на CD-кругляку «хроніки» то тут, то там виблискують латками, нарізаними, мов зі старих суконь, зі скандинавського пафосу «Hammerheart», «Twilight Of The Gods» та інших робіт батька-засновника вікінг-металу. При цьому клавішні партії вперто тягнуть «зоряний» дракар у фолкову гавань, зі стапелів якої колись зійшов гордий FALKENBACH. На жаль, нарічене «епічне полотно» зовсім не блищить різноманіттям, хоча трапляються вельми цікаві ходи — візьмімо, наприклад, приспів у «The Seven Arrive». Товстим буклетом фіни теж не порадували — два листочки, розмальовані химерним вікінговим орнаментом: гачки, дракони, інші закарлючки. Тексти, на жаль, залишилися за бортом. А шкода, адже судячи з назви, альбом концептуальний...