GORGOROTH

"Ad Majorem Sathanas Gloriam" — перший реліз GORGOROTH, випущений на лейблі Regain Records, з моменту виходу попереднього, шостого диска минуло три роки. Навряд чи хтось очікував категоричних і принципових змін у музиці колективу. Не очікували?.. і правильно. І все ж потрібні деякі застереження. Якщо за часів перших чотирьох релізів і почасти п'ятого ми можемо говорити про колектив як виконавця сирого й дуже злого true norwegian black metal із неперевершеною моторошною атмосферою, причому перші два релізи особливо вирізняються, то у 2003 році GORGOROTH привнесли чимало техніки в музику, звучання стало чистішим, вокал Ґаала нижчим і менш екстремальним, проскакували елементи дез-металу, але все ж говорити про відхід норвежців у цей бік було однозначно рано. І нинішня робота тому доказ. GORGOROTH, як і раніше, у блек-металічному таборі, перед нами 8 треків загальною тривалістю трохи більше 30 хвилин. Гітарні партії знову вельми чисті, але водночас подекуди елементи звучання нагадують нам про творчість гурту в середині 90-х. Питома вага технічного пріоритету у звучанні однозначно нижча, ніж 3 роки тому. Тепер про головне здивування — композиція "White Seed" — вона вибивається з усього альбому жахливо сирим, ріжучим слух, звучанням, а також дивним ефектом неузгоджених партій, чи то інженер під час мастерингу навмисне цього домагався, чи то мастеринг цієї композиції був відсутній узагалі, до речі, вокальна партія нагадує манеру співу Ґаала в 1998–2000 роках. В решті — специфічний блек-метал із не надто високим і агресивним вокалом, подекуди ударні переходять на молотилово, так, у композиції "Untamed Forces" типово дезовий початок, і навіть вокальна частина виконана низьким гроулінгом. На обкладинці альбому бачимо вампіра, що впивається у свою жертву, вельми алегорично, зважаючи на те, що Ґаал сидів кілька місяців у в'язниці за напад із метою випити чиюсь кров (оскільки норвезька в'язниця — щось на кшталт комфортабельного пансіонату для відпочинку, можна й покривлятися з себе клоунів, Інфернус того ж року отримував термін, але обидва музиканти через кілька місяців уже були на волі). У буклеті, як зазвичай, ви НЕ знайдете жодного тексту. До речі, ударні партії на цьому альбомі виконав Фрост, що вже працював із GORGOROTH також як сесійний ударник на їхньому другому альбомі.