Складно сказати, чому СД Максимум звертають увагу на старі альбоми цього вже, не побоюся цього слова, культового гурту й ігнорують останні його роботи. Ну та бог із ними, на безриб'ї, як кажуть, і рак — риба. Отже, перед нами 4-й альбом, ліцензований СД-Максимум, і третій у їхній власній дискографії (яка, до речі, налічує вже понад 20 різноманітних CD, касет і спліт-релізів!). Оскільки альбом є найбільш раннім із тих, що в нас випускалися, то, відповідно, питання: "Що змінилося?" — абсолютно некоректне :). Власне, цей альбом є першим повноцінним CD, але це ледь помітно.
Музика трохи простіша, ніж на тому ж "Morgue Sweet Home", і трішки бракує тієї потуги та того угару, якими вони завжди вирізнялися. А так — все той самий безкомпромісний death/grind із gore-текстами. Особливої уваги заслуговує перша композиція, виконана із закосом під класику :). До того ж скажіть мені, чи багато ви знаєте команд такого плану, де грає дівчина? ;)
Загалом, висновок — це, звісно, не шедевр, але альбом добротний.