INCANTATION

Ще один монстр смертельного металу повернувся, щоб нагадати про своє існування, про те, що «пацієнт скоріше живий, аніж мертвий». І не слід розглядати в моїх словах іронію, її там немає, бо не кожному молодому дез-гурту до снаги випустити матеріал такої свіжості, соковитості й яскравості. Класичний американський дез-метал, що регулярно скочується на поле бруталу, наполягає на серйозності намірів музикантів. «Стандартна» в червоних тонах з черепом посередині й вірусоподібним лого дезівська обкладинка та «стандартний» дез-метал, але такий «стандартний» матеріал бажаю грати всім. Можливо, вся справа в тому, що в гурті часто (і це ще який евфемізм у цьому випадку) змінюється склад, що дозволяє йому весь час насичуватися свіжою кров'ю, адже, як відомо, без припливу свіжої крові м'ясо (музичне зокрема) загниває, псується й починає погано пахнути. Можливо, причина в іншому чи в третьому. Для нас, прихильників музичного м'яса, це не важливо навіть найменшою мірою. Для нас важливо, щоб звук був чистим і соковитим, щоб музон був важким і звірячим, щоб гітари видавали суворе «дждж», щоб вокаліст ревів, щоб барабани наяривали й щоб волосся повторювало лютi зворотно-поступальні рухи голови. Жодних мелодійних компромісів, тільки м'ясо й кров. На цій платівці всього цього предосить, тож трясіть башкою на здоров'я.