Ось і на англійській землі виріс свій гордий Тадж Махал. Архітектором його став небезвідомий Джон Оліва — голос SAVATAGE. З обов'язками худкерівника вищезгаданий впорався на тверде «відмінно» — підлеглі ремісники-музиканти рівно виклали камінь до каменю, прикрасили, оживили масивну споруду. З перших акордів «The Dark» розумієш, що доведеться мати справу з осучасненим хардом старої закалки, не без вкраплень хеві та прогресивних заумностей. Музика то дає крен у бік QUEENSRYCHE, то пробирає пінкфлойдівськими нотками. Що-що, а мелодії на «Tage Mahal» гарні надзвичайно (часом згадуються QUEEN), приспіви звучать, як і годиться, потужно. Радує чергування агресивних бойовиків (зіграних у прогресивному мажорі, що аж ніяк не применшує їхню кусючість) і сомнамбулічних арій (послухайте «Walk Alone» і одразу зрозумієте, що до чого). Диск місцями затягнутий, проте після прослуховування лишається вкрай позитивне, цілісне враження. Тим, хто сумує за надривним роком 70-х, однозначно сюди.
Список пісень
- The Dark
- People Say - Gimme Some Hell
- Guardian Of Forever
- Slipping Away
- Walk Alone
- The Nonsensible Ravings Of The Lunatic Mind
- No Escape
- Father, Son, Holy Ghost
- All The Time
- Nowhere To Run
- Pain
- Outside The Door
- Fly Away