KOMA

CD-Maximum поряд з ліцензуванням релізів західних лейблів продовжує не забувати і про рідні краї. Причому не завжди це юні вундеркінди, як цього разу. Думаю, пітерську КОМАнду зайвий раз представляти не треба, представити треба лише їхню нову роботу. Представлення для статистів: 9 треків - 36 хвилин, 14 секунд. Представлення для металхедів… Починається альбом безумовно хітовою річчю Діагноз - Смерть, яку музиканти присвячують усім своїм "друзям і близьким, що раптово залишили цей світ". Хеві-метал із притрешованими гітарами, плюс гарний фон, створений скрипкою, а агресивні ділянки плавно змінюються спокійними. У наступній пісні Шах, Мат на нас чекає треш/блюз, плюс Олександру Гудвіну підспівує сесійна співачка Марія Дорошенко, на саксофоні грає Володимир Мануйлов. У наступній середньотемповій композиції Небесний Камінь жорсткі thrash metal рифи протягом усього треку органічно переплітаються з легкою мелодійною гітарою. Нижче по треклісту в нас Яка Різниця?! (), динамічна й агресивна пісня, що так чи інакше стосується воєнних дій на Сході. Початок - піснеспіви муедзина, а фінал - голос диктора програми новин, що оповідає, що "всупереч очікуванням гуманітарних організацій, бомбові удари по території Афганістану не будуть перервані у листопаді, коли мусульмани святкуватимуть священний місяць Рамадан". Хіт. Дай Мені знову дарує нам хеві/треш переливи. Наступна під номером 6 композиція називається Одинокий Вовк, у якій розповідається про розлуку вовка та вовчиці кулею мисливця, загальна ж тема - боротьба кохання проти зовнішніх труднощів. Знову ж таки жорсткі фрагменти пісні плавно перемежовуються зі спокійними ліричними ділянками пісні, яких тут буде побільше. Красива річ, лірична. Далі йде потужна пісня Десь, яка частково близька до звучання АРІЇ середнього періоду. Завершують альбом два треки - Думки та Розплата. Чому ж я раптом назвав ці два треки разом? Справа ось у чому. Думки взагалі-то не закінчуються з першими акордами пісні Розплата, бо після фінальної композиції йде невелике outro в дусі Думок, легкої та спокійної однохвилинної інструментальної композиції, зіграної у дві гітари. Розплата ж не дасть нам забути, що КОМА - це угарні треш-молодці! Швидкий, підминаючий саунд, грубий вокал. Загалом, звучить так, ніби Думки тривали і протягом звучання Розплати, просто трешевий угар заглушив на час ліричний потік. Але думки не заглушити, вони вічні… Робота гарна, моєму братові, наприклад, "Осколок Зірки" дууууже сподобався.