Ось він, довгоочікуваний альбом. Той самий, який спочатку мав називатися "Radiation Day", але в останню мить обернувся… "Monolithic Baby!". Важко сказати, чи варто чекати від Дейва Віндорфа (або Вайндорфа, кому як подобається) сюрпризів надалі, але вилелеяна "крихітка" явно таким не стала. Складно назвати цей диск експериментальним. Швидше, він від початку до кінця вивірений, вибудуваний по лінійці, виміряний вздовж і впоперек, розрізаний там, де треба, і склеєний так, як треба. Однак при всьому цьому "крихітка" гарна. Чіпляючі, тягучі стоунер-номери перемежовуються з пейотичними настроями ранніх релізів гурту, "Tab" і "Spine Of God"; вокал Дейва видає дива вербальної еквілібристики, впевнено балансуючи між прірвою гудящих гітар та прасуючими жорнами ритм-секції. Дуже вірний початок і логічно витікаючий фінал ("CNN War Theme"!!!), шершавий, як котячий язик, звук. Все на місці. Плюс професіоналізм і впізнавані, фірмові кліше колективу. Як підсумок - не шедевр, але, безумовно, міцна робота в рамках стилю.
