RIVENDELL

Середзем'я буває різне: зелене й червоне, спокійне, небезпечне і просто безобразне... Не сказати, що музиканти RIVENDELL пропонували нам прогулянку останнім із Толкієнлендів, зовсім ні. Проте образ країни західного розуму, блеківськими фарбами виписаний на "The Ancient Glory", вийшов якимось сірим, порожнім і безжиттєвим. Якщо порівнювати RIVENDELL із сусідами по цеху SUMMONING, то в останніх завжди виходило нагнітати просто-таки вселенську атмосферу, перетворювати кожен зі своїх альбомів нехай на коротку, але подорож. При прослуховуванні ж "The Ancient Glory" складається враження, ніби професорський "Сильмариліон" включили окремим предметом до шкільної програми і порядні студіозуси RIVENDELL, скрипучи зубами, розправляються з ненависним домашнім завданням. Після того, як усе вільнодумне населення однієї шостої туші вникло в трилогію Джексона, навіть такі інфернальні назви треків, як "Theoden" і "Aragorn Son Of Arathorn", не викликають інших емоцій, крім млявого співчуття. Знову ж таки, подібно до чудового австрійського дуету, буклет альбому стиснутий до жалюгідних трьох листочків, і в ньому вам ні текстів, нічого. Лише скупа інформація про ваятелів цього твору, та й то — набрана абсолютно нечитабельним готичним кеглем. Кінцеве враження — ніяких вражень, нуль, зеро... А шкода — обкладинка обіцяла щонайменше приємний променаж...