SADIST — Above The Light

SADIST

Above The Light (1993)

Лейбл: Masterpiece Distribution / CD-Maximum
★★★½ 7.5/10
Автор: Alan

Список пісень

  1. Nadir 02:12
  2. Breathin' Cancer 07:25
  3. Enslaver Of Lies 05:37
  4. Sometimes They Come Back 06:27
  5. Hell In Myself 05:32
  6. Desert Divinities 05:06
  7. Sadist 04:21
  8. Happiness 'N' Sorrow 06:40
  9. 2000 bonus track: Dreaming Deformities 04:33
  10. 2000 bonus track: Musicians Against Yuppies 04:11

Рік 1993. Саме з цього і розпочну свою рецензію. Бо тут принциповий момент — рік релізу. Цього року вийшов "Focus" CYNIC, записали свій третій і останній диск Elements ATHEIST, вийшов "Trapped in a Corner" DEATH. Усі ці релізи об'єднує належність до жанру progressive death. Слід пам'ятати, що progressive death і techno death — речі різні, у першому випадку обов'язкове звернення до прог-рокових традицій. У цьому сенсі дебют SADIST не можна назвати прогресивним. Це techno death з атмосферними клавішами, приблизно в такому ж стилі на той час грали уродженці колиски американського дез-металу — флоридської Тампи — NOCTURNUS. "Above The Light" — це 10 треків із блискучими гітарними партіями, як рифовими, так і соло, досить другорядною бас-гітарою, цікавими клавішними, вельми простенькими для death metal навіть без приставки techno ударними і зовсім нецікавим вокалом. Утім вокал тут явно не головне, так само як і тексти пісень, після прочитання яких хочеться зробити лише один висновок — хлопці просто погано володіли англійською. Інструментальний бік, а точніше поєднання гітари і клавіш — ось основа цього диска, і вона вдалася просто блискуче в усіх відношеннях. А ось загалом над композиційною частиною можна було б попрацювати, сказати, що диск слухається на одному подиху, на жаль, не можна, якийсь незбалансований матеріал загалом. У перевиданому варіанті є також дві композиції 2000 року. Це death metal — застереження не випадкове, бо того року SADIST випустили "Lego", нью-металевий диск, що став найпровальнішим в їхній історії, публіка зовсім не сприйняла альбом зі звучанням, що нагадує KORN, від гурту, який раніше виконував техно-дез метал. Не врятували диск і доволі оригінальні ходи та поєднання, використані в його композиціях. Виходить, що того ж року вони записали й "нормальні" композиції, у більш звичному для себе форматі. У першій композиції начебто і вокальна лінія досить цікава, і до гітари не причепишся, але загалом звучить вона нудно й прісно, що стосується другої — це взагалі якийсь металкор, хоч і із соляками, і з клавішами...