SCARTOWN — Вертикальна Межа

SCARTOWN

Вертикальна Межа (2007)

Лейбл: Irond
★★★★ 8/10
Автор: Alan

Список пісень

  1. Вертикальный Предел
  2. Пепел
  3. Стирая Грань
  4. Чужими Глазами
  5. Heart Of Emptiness
  6. Adrenalin
  7. Labyrinth

Отже, перед нами ЕР "Вертикальний Межа", що вийшло вельми лімітованим накладом. У листопаді 2006 року гурт SCARTOWN випустив свою дебютну повноформатну роботу "Легенди Великого Міста", і ось через півроку ми знову можемо ознайомитися зі студійними вишукуваннями московського колективу. До речі, у найбуквальнішому сенсі, оскільки на диску є мультимедіа-секція, основу якої становить відеоролик, куди увійшли сюжети запису даного ЕР, концертних виступів, поїздок тощо. Представлені також фотографії. Буклет диска оформляв усе той самий угорський художник, знову місто з хмарочосами й схожа колірна гама, трохи темніша, ніж на "Легендах". Щоправда, сюжет обкладинки вийшов значно сюрреалістичнішим і похмурішим. Усередині тексти чотирьох нових пісень. Як бонус на диску ще три пісні, які ми вже чули на дебютній роботі (це пісні "Серце Порожнечі", "Адреналін" і "Лабіринт"), із тією лише різницею, що тепер вони виконані вокалістом колективу Джокером англійською мовою, ці тексти можна знайти в мультимедіа-секції.

Отже, нові 4 пісні загальною тривалістю рівно 17 хвилин, і вже на другій хвилині прослуховування можна зробити низку приємних висновків: підхід до мікшування змінився порівняно з дебютною роботою. Попри здійснення студією Дана Свано мастерингу "Легенд", вокал на альбомі був абсолютно невиразним і задвинутим на другий план, цього разу диск зведено абсолютно по-іншому, вокальні партії звучать просто блискуче, причому як рикаючі, так і чисті. На останніх у рамках даного релізу зроблено більший акцент порівняно з дебютником, чистий вокал належить клавішнику гурту. Музично тепер уже не залишилося елементів фінського "бодомоподібного" пауер-металу, які таки пробивалися на "Легендах". Тут ми чуємо дуже мелодійний і оригінальний modern death, асоціації з Гетеборзькою школою безсумнівно виникають, проте мова в жодному разі не йде про наслідування й копіювання ідей. Загалом, дуже добротний матеріал, якісно записаний і зведений, до мастерингу також не причепишся. Основним композитором як і був, так і залишається гітарист Leo, тож саме йому можна сказати дякую за цікаву позитивну динаміку в композиційній частині. Гарна робота, на завершення хочеться повторити, що видання лімітоване, тому краще поквапитися з придбанням.