Це другий альбом, який я почув у SENTENCED. Скажу одразу — такого від фінів не очікував. Якщо їхня робота «Down» відбилася в моїй пам'яті як шедевр, який треба обов'язково мати у своїй колекції, то ця платівка просто вразила мене. Як і в першому випадку, мене зацікавило своєрідне звукове оформлення диска. Тут це птахи, і якщо я не помиляюся — чайки. З них усе починається і ними все закінчується. Чудово передане настрій. Меланхолія і смуток сонячного ранку, ранку наприкінці листопада. Багато мелодій, що запам'ятовуються. Переливи, соло — все це передає неповторну атмосферу суму. Вона тут у всьому. Голос Ville Laihiala містить нотки відстороненості від метушні цього світу. Як я вже зазначав, чудове музичне оформлення, в ньому немає того стандартного порядку набору композицій. Одна мелодія плавно переходить в іншу. Все зроблено для точної передачі настрою. Помітна схожість із творчістю Вілле Валло та гурту H.I.M. Але не в музиці, а в деяких вокальних партіях, не більше! Цей альбом створений від душі і для неї.
