SKINLESS

Вау! Безумовно, цей альбом посяде одну з найперших сходинок у списку найкращих м'ясних релізів 2007-го року. Гурт не є особливо рясним на платівки (лише четвертий повноформатник з 1994-го року), але вже заслужив повагу шанувальників своєю безкомпромісністю підходу до приготування м'яса з кров'ю. Рецептура, здавалося б, проста: соковите гітарне «дждж», звіриний утробний гроулінг і шалена, люта ритм-секція, що дивує своєю перенаверченістю (хоча й не настільки, аби додати «techno» до графи стилю). Що ж за таємний інгредієнт? Точно не скажу, але, на мою скромну думку, це вдале варіювання загального музичного темпу, що іноді сповільнюється й надає музиці додаткової вагомості та суворості, іноді ж навпаки, розганяється й відкриває слухачеві другу, не менш важливу іпостась гурту (та й стилю загалом) — лють, що рветься назовні, яку ніщо не здатне зупинити. Треба визнати, що на рецензованій роботі хлопці все ж виявляють дещо більшу схильність до неквапливості (зважаючи, звісно, на загальностильові стандарти швидкості), за що й отримують від мене високу оцінку.