"Atlantic" — 3-й за рахунком альбом меланхолійних голландців. І від альбому до альбому їхня музика мені дедалі більше до душі.
Спочатку був «The Art Of Grief» — трохи сируватий і нерівний, але дуже щирий та атмосферний, потім «Monument» — не менш атмосферний, але ще більш меланхолійний і сумний. А тепер "Atlantic" — 3-я цеглина в стіні поваги до цієї команди.
Музичний матеріал дуже добре прописаний — помилки минулого враховано — претензій до запису немає. Знову неперевершено емоційний вокал Марко (Marco van de Velde) бере за душу. Мелодика гурту впізнаванна, і на цьому альбомі ще більш виражена. Дуже продумана й серйозна текстова складова.
На альбомі присутні як достатньо меланхолійні треки із зацикленою гітарною секцією, так і досить динамічні композиції. Кожна з них — окрема історія, всі вони такі різні, але дуже характерні для THE WOUNDED. І навіть кавер на нетлінку Smells Like Teen Spirit від NIRVANA вдало вписується в музичний матеріал.
Звісно, треба розуміти, що ця музика не для любителів грайндкору або «тру-павершиків», але "Atlantic" знайде свого слухача.