Існує безліч команд, які використовують жіночий оперний вокал або його комбінацію з чоловічим гроулінгом. Варто зауважити, що в останні роки ця тенденція почала набувати лякаючих масштабів. І гурти, які ніколи не використовували цього прийому, дедалі частіше вдаються до нього... глобалізація та комерціалізація...
І в цьому зв'язку відмова TRAIL OF TEARS від жіночого вокалу може бути названа доволі ризикованим кроком, але цілком виправданим.
Вокаліст, який взяв на себе обов'язок виконувати партії чистого чоловічого вокалу на цьому альбомі, аж ніяк не темна конячка. Його можна почути на дисках GREEN CARNATION, та й принаймні на двох попередніх альбомах TRAIL OF TEARS він був як гостьовий вокаліст.
Дати визначення тому, що зараз грають норвежці, доволі складно. А ми й не будемо мучитися. Можна лише сказати, що дезова складова значно збільшилася, але й компонента готичного симфо-блеку нікуди не поділася.
Загалом альбом доволі рівний, але, на мій погляд, йому бракує якоїсь цілісності та монолітності, притаманних попереднім роботам.
У підсумку маємо, що Free Fall Into Fear — це все той самий TRAIL OF TEARS, але з більш важким модернізованим звучанням.