Отже, що ми маємо? А маємо ми наступне — нову роботу TRISTANIA під назвою Ashes. Що можна сказати про альбом? По-перше, його чекали близько трьох років, а він вийшов ні туди ні сюди. Шедевром він явно не є, але й до поганих робіт його важко віднести. Відчувається якась розбавленість. Багато композицій здаються знайомими, і через це їх просто не цікаво слухати, але інша половина диска слухається просто на ура! Дуже гарно звучить жіночий вокал із акустичними вставками. Великий мішанина стилів, явно прослуховується дум і місцями навіть симфо-блек. Загалом альбом буде дуже цікавий любителям гурту. А далі — справа смаку й кольору.
