Після того як гурт TRISTANIA залишив Мортен Веланд, багато фанів із захватом сприйняли альбоми нового гурту Веланда — SIRENIA, а щодо наступних альбомів TRISTANIA були налаштовані скептично, ідентична реакція пішла від критиків. На альбомах 2001 і 2005 років звучання стало менш важким, водночас значно динамічнішим, а рикаючий вокал поступово витіснив чоловічий чистий. Нинішній альбом, "Illumination", п'ятий за рахунком у гурту, він з'явився в січні 2007 року й багато в чому повертає нас до традицій ранніх TRISTANIA, але водночас у зовсім новій інтерпретації. Що ж, детальніше про нього. Партії основного вокалу, як і на всіх попередніх роботах колективу, виконала Вібеке Стене, партії баритона знову в Остена Бергоя, після відходу гроулящого К'єтіля Інгербретсена ці обов'язки взяв на себе гітарист Андерс Хідле, він у гурті з першого альбому, так само як басист Руне Остерхус, клавішник Ейнар Моен та ударник Кеннет Олсон.
Отже, перед нами 48-хвилинний диск, що складається з 10 композицій. Альбом аж ніяк не джерелить важкість, рикаючого вокалу тут нема, музика дуже мелодійна. Чому ж вбачається ретроспектива старих альбомів? Це складно пояснити, але знову, вперше з тих часів з'являється якась особлива урочистість та епічність, яка майже зникла на попередніх двох релізах, зникла похмурість "Ashes" 2005 року, замість неї — піднесена й патетична сага, ось що чуємо ми на цьому релізі. І я практично впевнений: альбом припаде до смаку шанувальникам ранньої творчості гурту. З треків особливо відзначу "Destination Departure" за його справді унікальне звучання, що віддає психоделічним роком.