VESANIA

Мені іноді стає страшно за те, скільки в мене склалося найрізноманітніших стереотипів щодо музики. Я, наприклад, до жаху не люблю металеві гурти з «жіночими» назвами. Чомусь мені здається, що зараз на мене поллється якась солодкувата рожева мелодійна тягомотина з печальним жіночим вокалом чи ще щось у подібному дусі. Але коли я почув відкриваючий трек, кислуватий вираз мого обличчя, що склався внаслідок ознайомлення з назвою гурту, змінився на вираз щирого (і вельми приємного) здивування. Що й казати, поляки не раз дивували мене й раніше, не вдарили вони в бруд обличчям і тепер. Основу музики Vesania становить симфо-блек-метал — тут вам і злоба, що сочиться з платівки, й антихристиянський антураж буклета, і галопуюча швидкісна ритм-секція, і дзижчачі гітарні запили. Все це рясно підживлено по-справжньому епічним симфонізмом, і зараз я маю на увазі ПО-СПРАВЖНЬОМУ епічний і піднесений симфонізм, а не просто сопливі вкраплення клавішних партій (за які багато цінителів істинного чорного металу називають симфо-блек-метал позерством і трендом). І хоча сутність музичного матеріалу, як ми вже з'ясували, блекова, він огорнутий у суворі дезівські форми — це звірячий і доволі низький гроулінг, справді важкі гітари, лютa ритм-секція з наяривaючими здвоєними бочками та потужність і агресія, що ллються широкою рікою. Останнім часом саме Польща стала законодавицею мод у цьому поєднанні стилів (згадайте хоча б DEVILISH IMPRESSIONS), і, сподіваюся, запалу й удалі слов'янським братам вистачить ще надовго.