Після тривалої перерви, з випуску попереднього альбому минуло 4 роки, австралійці VIRGIN BLACK пропонують нам свій новий диск Requiem - Mezzo Forte — перша частина майбутньої трилогії; після нього анонсуються Requiem – Pianissimo та Requiem – Fortissimo.
VIRGIN BLACK завжди були для мене чимось дуже оригінальним і відокремленим, чимось непідвладним класифікації та ідентифікації, гуртом зі своїм унікальним звучанням. Мабуть, за 2007 рік зі світу музики ніщо так не вразило, як Requiem. І якщо Elegant...and Dying був дещо академічним, затягнутим за тривалістю — подекуди треба було докладати зусиль, аби продовжити прослуховування — загалом альбом був на аматора, то новий диск бере у свій оберт і довго не відпускає. При своїй досить невеликій тривалості, для музики подібного ґатунку, містить у собі стільки чудового й цікавого, що перейняєшся повагою до музикантів.
Requiem — це оркестрово-оперний ґотік-дум-метал. І найцікавіше, нічого подібного на сьогоднішній сцені я просто не бачу. Оркестрова складова, яка, треба сказати, займає чималe місце у творчості VIRGIN BLACK, дуже урізноманітнює музику, робить її глибокою, емоційно багатою та чуттєвою. Якщо говорити про відмінності, то тепер до чудового чоловічого тенору додалося розкішне жіноче сопрано. Все це в купі з в'язкими рифами перевантажених гітар і чудовими оркестровими аранжуваннями дає настільки багату картину, що бракує слів для її опису. Вважаю цей альбом найкращим у дискографії австралійців.
На мій погляд, кожен, кому не байдужа така музика, має послухати Requiem - Mezzo Forte і зробити свій висновок, але пропустити його не можна.