ZATMENIE

ЗАТМЄНІЄ — один із найзатребуваніших гуртів на московській сцені. Як наслідок, більшість рецензій на дебютний диск трешерів — "Ненависть" — починаються словами "бачив команду З на сцені клубу Р N разів..." Дозволю собі порушити сталу традицію, оскільки на концерти не ходець, відеозаписи не колекціоную, і найважливішим критерієм для мене, що визначає, вгору чи вниз повернеться важезна імператорська фіга, залишається студійна формочка. Зрештою, саме компактний пластиковий продукт музичної індустрії представлятиме колектив в анналах історії через 100, 200, 1000 років. І, можливо, саме ця рецензія буде використана в анотації на пожовклій від часу бібліотечній картці... Отже, "Ненависть". Альбом стартує заголовною річчю, набираючи трешеву швидкість навздогін за класиками жанру. При всій своїй композиційній цілісності, трек справляє досить рівне враження — звук сухуватий, потужний; мікс прозорий, що не напружує надлишком дрібних деталей. Друга пісня — "Останній бій" — мабуть, найбільш мелодійна на диску — у традиціях старого доброго NWOBHM. За гармонійністю з нею може зрівнятися лише безподібний акустичний початок "Вершника": зворушливий, наче звучить здалеку вокал Павла оповідає про щось туманне та далеке, про зустріч, якій не судилося збутися. Слід зазначити, що "Вершник" — єдиний епік на альбомі. Глибокий і пронизливий, він дозволяє повною мірою розкритися виконавському "я" музикантів. Однозначно, найкращий трек. Інший примітний момент — феєричне соло на "Хай Живе Король!", виконане маестро Меєм Ліаном (власне, на його студії й записувався диск). Решта матеріалу, здебільшого, є зразково-трешевою і не блищить оригінальними ідеями. Варто додати, що гурт навмисно використовує тексти рідною мовою — цілком пристойні та доречні до музики.