TheMetalList.Com: Розкажіть нам, будь ласка, про новий альбом Ayreon: про що він і в чому, на вашу думку, його головна відмінність від попередніх альбомів (якщо вона є)?
Ар'єн Лукассен: Так, я вважаю, що цей альбом відрізняється. Думаю, що музика важча, а тексти складніші. У "The Human Equation" досить проста історія про людину, яка після нещасного випадку лежить у комі, і яка стикається сам на сам зі своїми емоціями. Така проста історія, а цього разу мені захотілося зробити щось складніше, сміливіше. У мене був досить важкий період у житті, і я думаю, музика це відображає. Мені здається, що атмосфера більш похмура, ніж раніше.
А чому ви вирішили перевести знак у двійкову систему й таким чином створити назву для альбому?
Тому що альбом про водних істот Forever, які живуть на планеті Y. Вони дуже залежать від технологій і забули про існування емоцій. Вони можуть спілкуватися лише за допомогою двійкового коду. Це можна почути в частині пісні "Age of Shadows" "We Are Forever". Там текст у двійковому коді. Насправді робоча назва альбому була "Sixth Extinction". Хороша назва, але її дуже важко вимовити, вона як скоромовка. І раптом мені спало на думку, що можна дати назву альбому в двійковому коді. Спершу мені всі сказали, що це божевілля, що так не можна, що це дурно й занадто складно. Але я все одно зробив це. Мені подобається відрізнятися від інших, і труднощі мене не бентежать. Тому я так і зробив.
Чудово, нам усім було просто цікаво, звідки така назва…
І що найсмішніше, усі говорять про це. Половина людей вважає, що дурно було так називати альбом, як же, наприклад, можна замовити альбом із такою назвою в магазині? А інші люди вважають, що це круто. Але всі говорять про нього.
Так, ви це зробили, і всі говорять про це.
Ну, я так і хотів.
А як Ви можете описати стиль нового альбому? Розкажіть трохи про музичний стиль, концепцію, побудову музики…
Як я вже сказав, він більш важкий, похмурий, загадковий і, мабуть, більш емоційний.
Що б Ви сказали, якби Вас звинуватили в самоповторі: ті ж інструменти, той же звук, та ж структура музики?
Я б розцінив це як комплімент. Якщо люди кажуть, що ми звучимо як "Ayreon", це круто, значить за всі ці роки мені вдалося досягти свого особливого звучання. Набагато гірше, коли люди кажуть «Вони звучать як "Tool"» або «Вони звучать як "Porcupine Tree"». Коли мені кажуть, що моя музика звучить як "Ayreon", я вважаю це компліментом. І цей альбом у музичному плані відсилає до дуже багатьох моїх старих пісень, у нього характерне для "Ayreon" звучання, хоча при цьому в ньому достатньо нового, щоб бути цікавим. Думаю, що наступний альбом має сильно відрізнятися. Завжди важко прийняти рішення, тому що мої шанувальники хочуть, щоб я робив таку ж музику, яку роблю, музику, яку вони люблять, музику, характерну для "Ayreon". І мені, звісно, нелегко відійти від цього.
Як Ви обирали музикантів для цього альбому? Як Ви взагалі зазвичай це робите?
Кожного разу, коли я розумію, що мені подобається якийсь виконавець, я записую його ім'я, тому що я, найімовірніше, захочу з ним працювати. Цього разу я ще прислухався до думки шанувальників. Найчастіше пропонували запросити Хансі Кюрша (Blind Guardian), Даніеля Ґілденлоу (PAIN OF SALVATION) і Тома Енглунда (Evergrey). Усе просто, вони мають мене зачепити на емоційному рівні. Я маю почути голос, звук, гітарне чи клавішне соло, яке мене зачепить. Ну ось, потім я записую імена, і, коли я збираюся робити альбом, я обираю музикантів зі списку, в якому може бути тридцять, сорок або навіть п'ятдесят імен. Просто обираю тих вокалістів і музикантів, які найкраще підійдуть для конкретного альбому.
А з ким Вам найбільше сподобалося працювати цього разу? Може, розкажете якусь кумедну історію про роботу з цим виконавцем?
У мене немає особистих уподобань. Правда. Я запросив усіх цих музикантів, тому що вони мені дуже подобаються, я не можу вибрати когось одного, тим паче вони всі дуже різні. Як можна порівнювати, наприклад, Йорна Ланде (Jorn) і Йонаса Ренске (Katatonia)? Тому я й кажу, що в мене немає особистих уподобань. А що стосується кумедних історій, їх було багато. З нами працювало багато веселих людей, наприклад Даніель Ґілденлоу, Боб Кетлі. Насправді на DVD з альбомом можна побачити багато всяких кумедних штук.
Зазвичай ви не запрошуєте одних і тих самих музикантів двічі для запису різних альбомів. Але є приємні винятки з цього правила, наприклад, Аннеке ван Гірсберген. Ви з нею підтримуєте стосунки окрім запису альбомів "Ayreon"? Не хотіли б Ви попрацювати з нею та її проєктом "Agua de Annique"?
Було б, звісно, приємно. Але я не думаю, що вона мене запросить, у неї є свій гурт. Але якби вона мене запросила, я б із радістю з нею попрацював, але не думаю, що вона покличе. Взагалі, правило працювати з новими музикантами існувало для попереднього альбому "The Human Equation". Тоді я хотів працювати лише з новими музикантами. Зараз такого правила не було, і це мені дозволило працювати з такими прекрасними музикантами, як Аннеке, знову.
Усіх дуже цікавить, як у Вашому проєкті опинився голландський репер. Розкажіть, будь ласка, про це.
Це кумедна історія. Спочатку він додав себе до мене в друзі на MySpace. Я зайшов на його сторінку й був просто вражений — типу, що цьому реперові від мене потрібно, і якого біса він додав себе в друзі? Я послухав його музику й замислився, що ж він може почути в моїй. Але потім побачив список його улюблених гуртів і альбомів. Виявилося, його улюблені гурти — "Ayreon", "Dream Theater", "Pain of Salvation". А потім я послухав ще пісню на MySpace, дуже гарну, чимось схоже на Джеймса Лабрі. Ми почали спілкуватися, і він мене попросив дати йому зробити хоч щось на моєму альбомі, він дуже мене просив. Насправді він приголомшливий виконавець. Мені дуже подобається, коли люди відкриті для чогось нового, коли вони не кажуть: «Я хочу робити тільки так і ніяк по-іншому.» Згадується, як "Aerosmith" записали "Walk This Way" з Run-DMC. Це було круто.
Ви збираєтеся випускати сингли з нового альбому, як, наприклад, з "The Human Equation"?
Мабуть, так. Я про це ще не думав, тому що мені не здається, що на альбомі є сингли. Але мені зателефонували зі звукозаписної компанії й сказали, що вони хочуть, щоб вийшов сингл. Ну ось, буду обирати сингл і парочку бонус-треків. Я зовсім нещодавно зіграв кілька акустичних концертів, може, використаємо щось із цього матеріалу, а може, будуть якісь інші сюрпризи. Так, я думаю, знову буде сингл.
На одному із синглів часів "The Human Equation" був B-side — кавер однієї з пісень "Beatles". Розкажіть, будь ласка, про це. Як, коли й чому він був записаний? Як Вам спала на думку ідея зробити кавер на таку класику?
А яка пісня? B: "When I'm Sixty-Four".
Був такий запис, він у мене досі десь є, мабуть. Їй років двадцять. Колись голландський журнал "Music Maker" проводив конкурс каверів "Beatles". І тоді ми записали цю пісню, але, здається, на конкурс так і не відправили. Це просто пісня, яку ми записали двадцять років тому, потім я її знайшов, і мені здалося, що вона непогана. Найбільше мені подобається те, що в ній багато цитат із "Beatles", багато маленьких мелодій. Ніби в одній пісні змішано двадцять пісень "Beatles".
А Ви шанувальник "Beatles"?
Так, я великий шанувальник "Beatles". "Beatles" і "Pink Floyd" — мої два найулюбленіші гурти.
Ви збираєтеся ще робити кавери? Може, для майбутніх синглів "Ayreon"? Який кавер Вам було б цікаво зробити?
Взагалі в мене є цілий альбом каверів, він називається "Strange Hobby". Я його записав після "Actual Fantasy". Там було дві пісні "Beatles": "Norwegian Wood" і "For No One". Цей альбом рідкісний, він увесь давно розпроданий, по-моєму, випустили всього тисячу копій. Тобто це колекційна річ. Ну ось, тоді я записав два кавери "Beatles". Що стосується майбутнього синглу, навіть не знаю. Страшно трохи чіпати пісні "Beatles", тому що оригінали відмінні.
До речі, Ви дивилися фільм «Через Всесвіт?»
Я про нього лише читав.
Там багато хороших каверів "Beatles".
Коли в Аннеке був концерт у Греції, я вийшов з нею на сцену, і ми зіграли акустичну версію "Across the Universe". Можна на YouTube знайти. Я там з "Agua de Annique". Є дві пісні "Across the Universe" і "Valley of the Queens".
Трохи технічних питань. Деякий час тому "InsideOut" перевидав усю дискографію "Ayreon", альбом "Actual Fantasy" був випущений з DVD, на якому весь "Actual Fantasy" записаний у багатоканальному форматі. Чия була ідея звести його в 5.1? Ви повністю задоволені результатом?
Я шалено задоволений результатом. Мені він дуже сподобався. Але тільки, на жаль, продажі були поганими. Люди ним не зацікавилися. Це дуже неприємно, тому що ми отримали величезне задоволення, зводячи його в 5.1, граючись із рухом звуку з фронтальних колонок у тилові. Я ним шалено задоволений.
Як Ви думаєте, деяка музика дійсно виграє у форматі 5.1? А музика "Ayreon"? Ви самі слухаєте музику в цьому форматі?
Так, це формат для моєї музики. Тому що в мене так багато інструментів, так багато голосів. Якщо є три голоси, можна їх розділити — один залишити зліва ззаду, один — справа ззаду, один — у центральну колонку. Стільки всього можна зробити. Цей формат ідеально підходить для моєї музики. Але, на жаль, 5.1 не дуже популярний. А звести щось у 5.1 коштує дуже дорого й займає багато часу, кілька тижнів. І, звісно, можна дозволити собі використовувати цей формат, лише якщо люди будуть купувати такий продукт. Поки немає великого інтересу до 5.1. Шкода, я б записував усі альбоми в цьому форматі.
Словом, чи є шанс, що ми почуємо ще якісь альбоми в 5.1? Наприклад, останні два, в яких дуже чистий звук і багато хорів?
Я б дуже цього хотів, але звукозаписній компанії доведеться вкласти в це багато грошей. А вони це зроблять, лише якщо знатимуть, що є попит. Ми зробили одну пісню "Day Eleven" з "The Human Equation" у 5.1. Вона є на DVD, а з останнього альбому ми зробили "Beneath the Waves" у 5.1.
А Ви взагалі слухаєте музику в багатоканальному форматі?
Так, звісно.
А які багатоканальні записи сподобалися Вам найбільше або які Ви купили нещодавно?
Останнє, що я купив, це "Wish You Were Here" "Pink Floyd". Мій найулюбленіший альбом. І в 5.1 він дуже цікаво зроблений.
Ви говорили про "Porcupine Tree", а їх Ви чули в 5.1?
Поки ні. Але збираюся. Мені дуже подобається цей гурт, і мені цікаво, як вони звучатимуть у 5.1. Обов'язково послухаю.
Хочу задати Вам кілька питань про життя. Оскільки в альбомах "Ayreon" фігурує тема саморуйнування людства, що Ви можете сказати про світову культуру загалом (і про музику зокрема)? Зараз усі гурти-легенди, які можуть збирати великі майданчики, це гурти з двадцятого століття, переважно з 70-х — 80-х. "Metallica", "Depeche Mode", "Rolling Stones", "Led Zeppelin"… А останнім часом таких сильних, харизматичних персонажів не з'являється. Чому? Що відбувається з поезією, живописом, скульптурою та літературою зараз?
Усе стає цифровим. У нових гуртів немає можливості зростати й розвиватися. Якщо послухати перший альбом "Led Zeppelin", то він далекий від досконалості, перший альбом "Beatles" не йде в жодне порівняння з "Sgt. Pepper", перший альбом "Pink Floyd" теж не можна навіть порівняти з "The Dark Side of the Moon". Але тоді гуртам було куди зростати й чому вчитися. А зараз у гуртів немає такої можливості. Якщо новий гурт записує альбом, і він з'являється в інтернеті, і люди завантажують його й навіть не беруть на себе труд дійти до магазину й купити диск. Більша частина заробітків музикантів — від продажу дисків, це насправді наш єдиний дохід, тому що грати концерти досить дорого. Звісно, якщо ми не говоримо про такі відомі гурти як "Rolling Stones", які можуть продавати квитки на концерти по сто євро. Новим гуртам іноді навіть доводиться платити самим, щоб мати можливість виступати. Новим гуртам зараз важко, так, зараз їм простіше привернути до себе увагу за допомогою MySpace та інших ресурсів, але люди, особливо молодь, просто завантажують їхню музику. Вони не розуміють радощів від купівлі справжніх дисків. Думаю, що справа в цьому.
А Ви не вважаєте, що культура загалом деградує? Не з'являється нових великих зірок…
Ні, я думаю, що просто зараз час покоління MySpace. Сьогодні ти відомий, а завтра про тебе вже забули. Тим, хто хоче вижити, доводиться робити дуже просту, легку для сприйняття музику. Робити таку музику, як я, це божевілля, моя музика має проникнути в слухача, йому потрібно послухати альбом тричі, перш ніж він просто сподобається. У нових гуртів так не вийде. Сьогодні вони тут, як, наприклад, "The Darkness", усі їх обожнюють, а наступного дня вони вже нікому не потрібні. Це кінець для гурту. У них немає можливості розвиватися. Думаю, що талановитих людей зараз не менше, ніж у 70-ті чи 80-ті, але просто вони не можуть творчо зростати. Думаю, що через те, що музику всі завантажують, станеться дуже неприємна річ — музика знову стане хобі. У людей буде звичайна робота, а окрім неї вони будуть займатися музикою, тому що, займаючись лише музикою, грошей не заробити. Для більш старих гуртів такої проблеми не існує, вони можуть давати концерти, усі їх знають і готові платити нереальні гроші за квитки. Що стосується мене, люди старанно поповнюють свої колекції моїми новими дисками, якщо я випускаю новий диск, то вони його купують у колекцію. А коли з'являється новий гурт, ні в кого ще немає їхніх дисків, тому люди просто завантажують їхні альбоми.
Ви записуєте успішні альбоми, у Вас є контракт із хорошим рекорд-лейблом, Ви співпрацюєте з відомими музикантами. Ви задоволені своєю музичною кар'єрою? Яким проєктам Ви б хотіли присвятити себе в майбутньому? Ви б хотіли самореалізуватися в якихось нових сферах?
Так, якщо поглянути на мою кар'єру, вона схожа на здійснену мрію. Як у мене це вийшло? Я завжди все робив поступово, крок за кроком. Коли я почав грати на гітарі, у мене була мрія грати в гурті. Я не хотів бути знаменитим, я просто хотів грати в гурті. Потім, коли я грав у гурті, у мене була мрія виступати з концертами. Потім, коли ми почали виступати, у мене була мрія записати альбом. Я записав альбом. Наступною мрією було поїхати в тур. Таким чином, я завжди все робив крок за кроком. І я створив "Ayreon", коли мені вже було тридцять п'ять років. І навіть тоді я продовжував усе робити поступово, крок за кроком. Я просто хотів записати альбом, як мені хотілося, я зовсім не думав заробити на ньому. Я зовсім не очікував, що він сподобається людям і буде успішним. Я думаю, що він став таким успішним, тому що я робив його від чистого серця. І це спрацювало. Мої плани на майбутнє? Рухатися далі так само. Не планувати, не думати, що буде добре, а що — ні. Просто довіритися своєму натхненню, яке приведе мене до нових проєктів, якими б вони не були.
Гіпотетична ситуація. На концерт якого гурту Ви б поїхали, якби це був єдиний концерт, і він проходив би далеко від Голландії?
Ну, якщо говорити про тих, кого вже немає, звісно ж "Beatles". Хотів би побачити Джона Леннона й "Beatles". З того, що могло б реально статися — концерт возз'єднаних "Pink Floyd". Вони всі живі. Потрібно лише, щоб Роджер і Дейв возз'єдналися. Було б чудово.
Останнє питання про країну, в якій я живу. Хотілося б дізнатися, що Ви знаєте про нашу країну. Ви коли-небудь були тут? Може, Ви знаєте якихось місцевих виконавців?
На жаль, я майже зовсім не знаю музики з цього регіону. Дуже шкода. Але щось я чув. У мене є кілька друзів, з якими я постійно листуюся, вони мені іноді надсилають музику, яка мені подобається. Є дурний стереотип із фільмів про Джеймса Бонда про те, що люди зі Східної Європи дуже черстві. Але я, звісно ж, знаю, що це не так. Я вже казав, що багато листуюся з людьми з різних країн, і я відчуваю, що ми багато в чому схожі — у нас однакові жарти й схожі музичні смаки. На жаль, я ніколи там не був, але дуже хотів би з'їздити. Я не їжджу в тури, а то б обов'язково приїхав. Я сподіваюся приїхати, може, просто як турист, а може, для реклами свого альбому. Може, якась компанія запропонує мені приїхати для реклами мого альбому. Я б точно поїхав.
І найостанніше питання. Розкажіть щось про свої хобі.
Дуже люблю дивитися DVD. Особливо люблю науково-фантастичні фільми й серіали. Таке в мене хобі.
Щиро дякуємо Вам. Ваші шанувальники просили передати Вам найкращі побажання. Дуже радий, що в мене була можливість поговорити з Вами. Дякую.
Нема за що.
Окрема подяка Олексієві Кузовлєву (Irond) за організацію інтерв'ю.