AMBRAZURA

Подивився я на обкладинку даного диска, на потвору якусь зі злим виразом обличчя, що сидить на купі черепів і грає на балалайці,.. йому ще пляшки горілки не вистачало в зубах, одразу ж подумав я. Як вже, мабуть, стало зрозуміло, диск прибув з росії, а звідти можна очікувати будь-чого. Ну що ж, агресія, певна мелодика, непогані соло вперемішку з дезовими рифами - все це присутнє на даному альбомі. Перше, що звертає на себе увагу при прослуховуванні, це вокал, якийсь незрозумілий гроулінг, вокалісту явно бракує вокальних даних і ця суміш уміння та бажання вийшла доволі цікавою, але хоча з іншого боку, це можливо саме те, що хлопці хотіли почути. Непогано відзначився ударник, хоча іноді хотілося б чути більшої чіткості. Як не дивно, за 30 хвилин звучання альбому, товком нічого не запам'яталось, хіба що красиві акустичні вставки на початку деяких пісень. І в принципі прослухавши альбом один раз, мені більше не захотілося слухати його повторно, хоча 3 і 5 за рахунком пісні з акустичними вставочками я слухав по два рази. Але все одно відчувається хороший потенціал музикантів, які, сподіваюся, наступного разу випустять ще більш технічний і брутальний матеріал.