Цей EP зафіксував невелику рекорд-сесію 2002 року і випущений слідом за повноформатним альбомом Mute Boy, Sad Girl. Плідність Маркуса завжди мене дивувала, але навіть у дуже талановитих людей, мабуть, є межі творчих можливостей. І мені завжди здавалося, що на AUTUMNBLAZE його трошки не вистачає. Тому, напевно, творчість цього гурту завжди було дещо в тіні інших проєктів Маркуса і ніколи не справляло фурору в музичному товаристві.
Усі 4 треки тривалістю 19 хвилин витримані в типовому для AUTUMNBLAZE стилі — легкі рокові меланхолійні новели. Вони вдало вписуються в одне музичне полотно та доповнюють одне одного. Ні в технічному, ні в композиторському аспекті, на жаль, не становлять нічого видатного, та й не в цьому їхня цінність — просто приємна музика без вишукувань і навіть із деяким нальотом мінімалізму.
Висновок: тільки для шанувальників AUTUMNBLAZE.