З цим альбомом BORKNAGAR досягли свого піку. Якщо судити про музику, навряд чи "The Archaic Course" чимось суттєвим відрізняється від попередника, "The Olden Domain". Нова чехарда у складі поставила на місце відспіваного свого Ґарма небезвісного ICS Vortex-а (ARCTURUS, DIMMU BORGIR). Проте зловісна аура посередності, куполом нависла над колективом, змусила бідолаху Вортекса засунути кудись подалі свою самобутність і бігти заздалегідь окресленою доріжкою... Отже, що ж ми маємо. А маємо ми блек. Такі параметри реакції, як епічність, мелодійність, брутальність і заумність, на жаль, не піддаються точному визначенню, через що при порівнянні "The Archaic Course" з "The Olden Domain" виникають неминучі проблеми. І позаяк наука безсила, покладаємося на почуття. А почуття кажуть — інгредієнти ті самі, але пропорції інші. Наче той самий вітраж — просто світло падає інакше... На відміну від інших альбомів, є речі, які одразу вчіпляються залізними зубами-кігтями. Наприклад, "The Witching Hour". Не без впливів сусідів по цеху ARCTURUS, щоправда... Загалом же — на любителя. По-філософськи стримана злоба...
