MICHAEL PINNELLA

Вигадливий сольний витвір від клавішника SYMPHONY X. Майкл Піннелла подає на наш суд неповну годину вишуканих фортепіанних п'єс різної складності й мелодійності. З усього розмаїття етюдів, ноктюрнів та інших полонезів непідготовлене вухо візьме лише мало, що зовсім не применшує цінності цього музичного твору. Дзвінкі тайнберґівські форшлаги звучать в обрамленні ненав'язливих оркестровок, що вносить додаткове розмаїття, відсилаючи нас до творінь Ліста, Шопена, де Бюссі... Здавалося б, усе чудово. Своє вагоме «проти», як завжди, каже статистика: те, що з незліченної кількості п'єс Бетховена ми знаємо лише «Місячну сонату», що з не меншої кількості творів Баха — лише органне «та-та-та-тааам», а Моцарта пам'ятаємо лише за рідкісними назвами, каже, що за 150 років ніхто не згадає про Майкла Піннеллу, хоч би як вірно він дотримувався усталеного канону класичної музики.