MIZAR

Один з перших югославських (тепер уже з Македонії) готик-рокових проєктів, що існує вже з півстоліття і цілком легко відноситься до «класичного готик-року». Глибокий низький чоловічий вокал, що часом нагадує Фернандо Рібейро з Moonspell, коли той співає чистим. Музика гітарноорієнтована, приблизна схожість — The Sisters Of Mercy. Як і водиться, провідна басова лінія супроводжуватиме нас крізь увесь альбом. Клавішні теж присутні, без них у готиці майже не буває, ритм-секція жива, що, навпаки, трохи виділяє колектив (який, до речі, складається лише з двох постійних учасників) з класичного готик-рокового зразка, оскільки для даного стилю все ж більш характерна драм-машинка. Втім, жодних особливих вигадок ритм-секція не являє, як, до речі, і альбом загалом, який виглядає якось мляво, безжиттєво і місцями навіть нуднувато. Хоча впевнений, дехто воліє використовувати евфемізми на кшталт «оксамитовий», «меланхолійний» та «сумний». Що ж, кожен судить по-своєму, але якщо мати на увазі, що стиль спочатку походить від панк-року, то альбому об'єктивно бракує драйву та енергетики. Тим же, кому до душі темна меланхолія, тим, кому були близькі найбільш меланхолійні творіння таких монстрів стилю як Dreadful Shadows, тим нова робота братів-слов'ян припаде до смаку.