Ох, красені фіни!!! :) Це ж скільки безбарвної сорокаградусної рідини треба вжити, щоб вигадати таке!!! Під час прослуховування цієї роботи на обличчях виникає усмішка, а в очах — захоплення нестримною фантазією музикантів. Перед тим як пройтися по 9 піснях роботи, кілька слів присвятимо її творцям. Справжніх імен із буклету дізнатися не судилося, контактів із хлопцями немає, але наша розвідка доповіла, що це диво народжене тролями та п'яницями таких відомих суомських банд, як FINNTROLL та IMPALED NAZARENE. А тепер обсмоктувати кожну пісню-цукерку!
Epithimia Gia Athanasia Заголовне інтро — клавішна композиція, типовий вступ для новорічної казки.
Riddles Without Answers & Celestial Mechanics Початок уносить нас у космічні далі на крилах space electro, потім же весела заводна оркестрова вставка (які зустрічаються на повноформатнику "Jackten's Tid" FINNTROLL) змушує подумати, що ми дивимося комедію та прикольний мультик. Але тут у мультику з'являються злі дядьки і кажуть: "АРРРРРҐХХХХХХ!!!!!!!" Страшно? Хе-хе. То-то ж, кому від суміші техно, симфонії та дез-металу не буде страшно. Гаразд, розслабтеся, тепер саундтрек до мультика продовжується. Відпочили? Поїхали: "АААРРҐХХХ!!!" Останні 3 хвилини відпочиваємо в підвалі з трубами, з яких раз у раз виривається пара. А що це так стукає? Невже моє серце так калатає? Ох, не подобається мені цей підвальчик. Мамо!! Що це за голоси? Йолки, так і збожеволіти недовго.
Phobos IV Початок — типовий cyber thrash metal. Ой, а це що за східні елементи в музиці? А, стара платівка? Блін, а чого вона поплила? А, знову cyber thrash у гостях. А тепер і розмірений cyber death. Голоси стали виразними, в цьому підвалі збирається якась секта! Ох, із цими хлопцями краще не жартувати. З-за кута окрім криків ватажка і натовпу лунає голос диктора з телевізора. Затихло... А!.. А-а!.. Блін, треба шукати звідси вихід, поки не знайшли мене.
Point-Black Avenue & Unbirthday Song - The Ultimate Ordeal Вибираємося з підвалу. Ох і брудний район, як мене сюди занесло. І вечір сьогодні похмурий. Крик жінки! Постріл! Ой-йо, тікаємо в шаленому темпі-і-і-і!!! ... Ух-ух-хух! У-у-ф-ф-ф! Швидка вже їде, чи це міліція? А-а, хто це за кутом? Тікаю-у-у!!! У-ф-ф! Блін, ну й задихався. Начебто все тихо. А тут, здається, у хлопця день народження. Стійте, тільки невесело він щось співає. Друзі не прийшли? Гей, а що це він співає? Happy unbirthday to me. Може, мені почулося? Бенг! Грудка підкотила до горла. Тепер і справді тихо...
To Kill A Friend Бредемо далі. Які приємні та умиротворені звуки линуть з-за кута. Ой, який гарненький ресторанчик. Зайдемо. Блін, таке відчуття, що потрапив у повоєнний Париж. Ага, вже розмріявся. Кароока брюнетка заспівала під фанеру пропущеного через примочку голосу, а з дверей вийшов її напарник, що затягнув нашу — електронно/металеву — смачним гроулом. О, слава Богу (Чорту, Аллаху, потрібне підкресліть), брюнетка знову співає нормально. А що, гарний дуетик. Ой, знову стріляють. Ві ол лівінг ін Америка, Америка, блін... Але, схоже, тут на це вже не звертають уваги, і знову я чую мелодію, що заманила мене в цей куточок раю посеред океану пекла. А ось і кабаре! Хто телек увімкнув? Вимкніть, не заважайте! Ой, голоси в моїй голові змішалися. Рикун, брюнетка, хор, знову цей електронний голос. Дим, що становить основну частину атмосфери цього приміщення, одурманює голову. Рикун, брюнетка, хор, знову цей електронний голос... Хр-р-р.
H8 Universal А-а-а! Ох, ні, дах не падає. Мене розбудив виступ місцевої дез/ґрайнд зірки H8 Universal. Мабуть, запозичили назву в порошку чи якогось іншого миючого засобу. Шумні хлопці, нічого сказати.
Vaptisma Tis Gnosis Я знову сплю. Розум мій відлітає далеко-далеко... Дитячий голос...
Digital Satan Прокидаюся від спеки. Є-моє! Це ж Пекло! Принаймні, так написано на вивісці. Хоча я собі його трохи іншим уявляв. А, тепер зрозуміло, в чому справа. Пекло конкретно оновили: ремонт, нова апаратура. А я якраз потрапив на презентацію! І Диявола замінили. Все-таки 21-ше століття на дворі, ІТ і все таке. Ось і сам голова апдейтнутого Пекла пісню затягнув. Так ось ти який — Сейтан Цифровий! О, Диявол запрошує на екскурсію. Гей, а чого за нами двері зачинилися? Гей, я ж нічого не бачу! О-о-ой!! Я лечу-у-у! Мчу-у-усь!! Мамо-о-о-о!!! Ох, все нормально. Я у вагончику, виявляється. А ви жартівник, ваша анти-величносте! А весело тут у вас у пеклі. І гаряче! А он, грішники хором затягнули. Типу каються? Пізно, ха-ха! Ось ми й повернулися знову до входу. Похмурого коридорчику. Капає зі стін, мишки летючі на стелі.
Lex Praedatorius - Eaters Of The Weak Уся демонічна сила, все демонічне царство кружляє навколо мене. Парад чортів, хор відьом, заспівує Господар Пекла. Що, набісувалися під лютий дез, перейшли на симфо? "Хі-хі-хі", засміявся Сейтан. Понеслася!!! Я відчуваю, що вже нічогісінько не кумекаю. Знову хор відьом, чортів та іншої нечисті. Диявол... У моїй голові чутні муки страждань грішників у пеклі, крики. ГЕТЬ!!! ... Хр-р-р!.. Спокійний сон...
Вже бачу невдоволені погляди. Нагнав тут. Але цей шедевр справді перевертає ваші мізки!!! До речі, в буклеті є лірика. Але я її не читав, аби мати можливість пофантазувати. І кожна глава народжувалася в мене протягом прослуховування. Розпочавши свою історію, я не міг передбачити, як вона закінчиться...
Дістаньте цей альбом обов'язково!!! Cyber/electronic/sympho/thrash/death/noise/grind промивка мізків вам забезпечена!!!