Scorpio: За кілька днів ви їдете на Maryland Deathfest. Якщо не помиляюся, це буде перший офіційний виступ …AND OCEANS у Сполучених Штатах.
Mathias: Так і є — і не лише перший офіційний. Це взагалі найперший наш виступ там.
У Maryland Deathfest славетно розмаїтий лайнап — треш від KREATOR, далі NAPALM DEATH, ROTTING CHRIST і багато інших із усього жанрового спектра. Ваша музика теж доволі різноманітна. Як ви підходите до сетлиста для такого концерту — та й для фестивалів загалом, де чимало людей чують вас уперше?
Mathias: Оскільки ми там уперше, ми вирішили зіграти щось з усіх альбомів — з усієї дискографії. Це не буде порівну, але принаймні кілька пісень з кожного запису, щоб влаштувати гарне шоу і давнім, і новим фанатам.
Kauko: Майже те саме, коли ми їдемо до країни, де ще ніколи не грали. Ми хочемо дати щось кожному, а не зосереджуватися лише на останньому альбомі.
…AND OCEANS
Поговорімо про останній альбом. Він вийшов у травні 2025-го, і в попередніх інтерв'ю ви називали його синтезом усієї дискографії — різних ер …AND OCEANS. Як це насправді працювало під час написання? Чи свідомо ви визначали, який бік має кожна пісня — більше симфонічного блеку, більше електроніки?
Mathias: Ми на цьому особливо не зосереджувалися — зазвичай це просто те, що виходить у конкретний момент. Сам процес написання вже однаковий для всіх трьох альбомів після повернення. Троє хлопців у гурті пишуть рифи й мелодії та роблять передпродакшн-демо, а потім ми збираємося і доводимо їх до повноцінних демо. Ми пересилаємо все по колу: Kauko додає барабани, потім клавіші чи гітари, далі бас, а останнім — вокал. Тож це багато пересилання матеріалу туди-сюди між усіма учасниками гурту.
Kauko: Так, багато віддаленої роботи, бо між нами чимала відстань. Ми з Pyry, нашим басистом, живемо у столичному регіоні, а Mathias, Timo і Teemu — гітаристи — у Pietarsaari. Це майже 500 кілометрів.
Mathias: Так, десь 550.
Kauko: Десь так. Тож, очевидно, ми не збираємося в репетиційній постійно. Ми пересилаємо файли й проєкти туди-сюди, і кожен додає свій внесок. А тоді в якийсь момент збираємося й справді пробуємо їх грати.
Як працює підготовка до концерту й репетиції за такої відстані — 500 кілометрів між вами?
Mathias: Ми збираємося кілька разів на рік, щоб репетирувати, і зробили те, що називаємо репетиційними демо — бектреки з кліком, з якими кожен може займатися окремо. Kauko може репетирувати з ними, а я можу приглушити вокал і співати під них тут, удома. Те, що ми їх зробили, справді спростило весь процес для всіх. Тож це багато репетицій наодинці, а потім кілька зустрічей на рік — особливо коли беремо в сетлист нові пісні.
Mathias, в одному з попередніх інтерв'ю ти згадував, що ваш клавішник Antti підштовхнув клавіші до більш електронного звучання на цьому альбомі, і що це змусило тебе переписати деякі партії та переосмислити частину вокалу. Можеш провести нас крізь це — що працювало, а що довелося змінити?
Mathias: Другий альбом після повернення, As in Gardens, So in Tombs, був радше мелодійним, атмосферним блек-метал-записом, і я робив на ньому багато високого скримінгу. На новому ж гітарні рифи стали трохи агресивнішими, але я все ще був у тому настрої As in Gardens, тож багато моїх ранніх демо були з високим блек-метал-вокалом. Коли матеріал почав складатися докупи, знадобилося щось інше — раптом з'явилося багато звуків, яких ми давно не використовували, і через це мій вокал почав відчуватися занадто симфонічним, занадто високим. Тож мені довелося чимало переосмислити. Зрештою я доволі сильно опустив тональність і почав експериментувати з вокодерами й навіть із чистим вокалом. Це просто мало пасувати альбому, пасувати музиці.
Mathias Lillmåns
Kauko, щодо барабанів — є пісні з трьома-чотирма різними настроями: вступ, майже трип-хоповий, перш ніж перейти у швидший блек-метал. Що було головним викликом у нових піснях? Зшити це все докупи й зробити переходи плавними — чи навіть розуміння того, коли варто стримати себе?
Kauko: Проста відповідь, що було найважче — це «The Ways of Sulphur». Ця пісня забрала в студії більше спроб, ніж будь-що інше — однозначно найважче, що мені доводилося записувати, здебільшого тому, що я задовго був зосереджений на швидкій грі. Поєднувати дуже повільне й дуже швидке для мене складно, а ця пісня цілком за межами моєї зони комфорту. Вона вимагає грати набагато стриманіше, ніж я грав у студії. І хоча хлопці завжди дають мені цілковиту свободу, це був той альбом — з трьох, що я зіграв із …AND OCEANS, — на якому я отримав найбільше зауважень від інших. Не те щоб хтось казав «твоя гра — лажа» чи «це не пасує», але початковий задум авторів інколи відрізнявся від того, що я зіграв у перших демо. Тож це забрало найбільше музичних зусиль. Завжди важко, коли так швидко — це фізично виснажливо, — але грати швидко якраз найлегше. Це, мабуть, найскладніший альбом з мого погляду. Не прогресивний у музичному сенсі, але в барабанах тут набагато більше різних відчуттів, ніж на двох попередніх.
Як ти переносиш це на концерти? Для EBM-ритмічних партій ти використовуєш бектреки чи граєш їх сам?
Kauko: У кількох піснях є техно-бочка, яка йде з бектреків, бо поверх неї весь час уже звучить барабанний біт — тож я, очевидно, не можу грати все це водночас, та й не хочу. Це електронні біти; вони не мають звучати так, ніби їх грає людина чи наживо, — вони мають звучати як машина. Тож для таких партій краще використовувати бектреки.
…AND OCEANS наживо, 2025
Якщо думати про всю дискографію гурту — ви ще й міняли назви впродовж років. Я не питатиму про саму зміну назви, знаю, що це було до вас. Але якщо подивитися на …AND OCEANS, єдиним сталим, здається, є самі зміни. Чи вважаєте ви, що гурт уже знайшов своє звучання, чи двері все ще відчинені для цілком нових експериментів?
Mathias: Як ти й сказав, єдине незмінне — це самі зміни. Це те, що ми розкручуватимемо далі, — ми не осідатимемо в якихось рамках …AND OCEANS. Це було б поганим рішенням — почати робити той самий альбом знову й знову лише тому, що цей вийшов великим, успішним записом. Буде постійна метаморфоза …AND OCEANS. Не думаю, що ми колись зупинимося на одному звучанні.
Kauko: Цілком згоден. Коли ти раніше запитав, чи було щось інакше під час написання цього альбому — знову ж таки, не дуже, але я особисто відчував, що ми не можемо й далі робити те саме. Не кажу, що Cosmic World Mother і As in Gardens, So in Tombs однакові — вони доволі різні, — але загальний саундскейп був досить близьким, і між ними ми мало що змінили. Як людина, яка слухала гурт ще підлітком, коли хлопці випустили перші альбоми, а потім третій і четвертий, я спершу був неабияк шокований тим, що відбувалося. Це те, на що варто звертати увагу — не те щоб ми мусили так робити, але треба перевіряти, чи є щось, що ми можемо змінити. Основа — це добрі рифи й добрі пісні, але, як сказав Mathias, немає рамок, у які можна загнати цей гурт, — хіба що зламати їх і перетворити на щось геть інше.
Відкривальний трек нового альбому, «Inertiae», звучить майже як тизер усього запису — ці різкі зупинки, те, як він цілковито змінюється. Чи був це ваш задум — зробити його вступом, щоб одразу сказати людям: «Окей, ось що буде далі»?
Mathias: Ми не писали її з таким задумом, але коли альбом був готовий, вона справді почала відчуватися як тизер до всього. У ній є швидкий темп — блек-метальний бік, — але є й електроніка, і атмосферні, ембієнтні частини. Вона ніби описує альбом, тому ми й випустили її першим синглом і поставили вступним треком. Це також було трохи для того, щоб заскочити людей зненацька — «що ці хлопці виробляють цього разу?» — щоб трохи спровокувати дискусію. Гадаю, це було правильне рішення, бо коментарів було багато, і в дуже хорошому сенсі. А другий сингл, наступний трек на альбомі, — це вже більше те, чого очікуєш від нових …AND OCEANS. Тож рішення було чудове.
Поговорімо про візуальний бік. На останніх двох альбомах — можливо, навіть трьох — немає ні назви гурту, ні назви альбому на обкладинці, що доволі незвично; більшість гуртів хочуть, щоб їхній логотип був якомога помітнішим. Як на мене, останні кілька обкладинок — мабуть, найкращі в усій вашій дискографії. Чого ви хотіли досягти, прибравши логотип і назву? Гадаю, це було свідоме рішення.
Mathias: Свідоме, і ухвалив його переважно наш графічний дизайнер Adrien, який зробив усі три ці обкладинки. Коли він пояснив чому, я погодився: розмістити логотип якомога більшим, та ще й назву альбому, означало б зруйнувати все. Це як картина. Це було б так, ніби Пікассо підписав «Пікассо» просто впоперек неї. Це применшило б саме полотно. Навіщо її псувати — це ж картина.
Kauko: Безумовно. Було дуже приємно бачити, як легко людина, яка не є учасником гурту, переносить це мистецтво в різні формати. Я навіть не пригадую, щоб у нас була якась справжня дискусія про те, ставити логотип чи ні — щойно побачивши полотно, для мене відповідь була очевидно «ні».
Mathias: Гадаю, лише перед Cosmic World Mother ми це справді обговорювали, а потім питання було радше в тому, чи зберегти той самий підхід, без логотипу, і на цьому. І я такий: «Ага, зробімо саме так».
*The Regeneration Itinerary (Season of Mist, 2025)*Зараз ви на Season of Mist — …AND OCEANS були на цьому лейблі від самого початку, потім перейшли на Century Media, а тепер повернулися. Я не проситиму порівнювати дві ери, яких ви не застали, але як це — бути на Season of Mist сьогодні, коли це вже значно зріліший лейбл, ніж на старті?
Mathias: Не думаю, що для цього ми могли б знайти кращий лейбл просто зараз. У них доволі артистичні гурти, і одне, що я дуже ціную — а я свого часу був на багатьох лейблах, — це те, що вони швидко відповідають. Якщо про щось питаєш, відповідь приходить протягом доби, чого більшість лейблів не роблять. До того ж ми доволі високо в їхньому ростері, тож не тонемо в потоці більших гуртів, і це справді важливо. Коли ми подивилися на продажі альбомів, особливо на початку, було таке: «Овва, невже вони можуть так добре нас розкрутити?» Вони ризикнули, підписавши …AND OCEANS після 18 років без нової музики, зробили справді гарну роботу, і ми продали багато альбомів. Тож я дуже задоволений.
Kauko: Цілком згоден — немає жодної навіть дрібної причини нарікати. Спілкуватися з ними легко, усе чітко й напряму. Відчувається, що це лейбл, який нам пасує: вони чудово нас промотують і все роблять дуже професійно, при цьому ні слова не кажучи про артистичний бік. Ми, по суті, можемо робити що завгодно. Це рідкісне поєднання — і саме те, що нам потрібно як гурту. Велике дякую Season of Mist іще раз.
Ти згадав про продажі — і цікаво, як лейбл усе пов'язує. Я натрапив на крамницю Season of Mist через посилання у Spotify, коли слухав гурт, і так само на YouTube. Вони продумують усі ці дрібниці так, як я не бачу в інших лейблів.
Mathias: Безумовно. Мені дуже сподобалося працювати з ними над останнім альбомом, бо вони хотіли взяти концепцію альбому й перенести її також у продукти — а не просто «випустимо CD і, може, диджипак». Вони хотіли, щоб пакування було чимось особливим, з дуже залученим підходом. Вони навіть дали мені свої особисті номери, щоб ми могли спілкуватися у WhatsApp про концепцію і як втілити її в пакуванні, що доволі рідкісне.
Kauko: Оскільки фізичні продажі нині не надто зростають, мати лейбл, який хоче вигадати щось особливе, справді вирізняється. Це спеціальне видання As in Gardens, So in Tombs — яке ми зробили й для останнього альбому — не те, чого очікуєш. Як сказав Mathias, продажі були добрі, але ми ж не LADY GAGA чи METALLICA. Тож для мене було неабиякою несподіванкою, що лейбл захотів зробити справді спеціальну версію CD — зі справжніми особливими речами, а не просто кинути диджипак у більшу коробку й продавати дорожче. Дуже приємно.
As in Gardens, So in Tombs — лімітоване видання (Season of Mist)
Фізичні продажі насправді трохи зростають — я бачив, що вперше від 70-х чи 80-х продажі вінілу у США перевищили мільярд доларів. Вініл повертається, як ми можемо бачити за спиною Kauko, і навіть касети повертаються — багато гуртів випускають нові альбоми на касетах.
Kauko: Ага, у мене теж десь є купа касет — просто їх не видно в кадрі.
У вас усіх по кілька гуртів — Kauko грає в кількох, а ти, Mathias, ще й вокаліст FINNTROLL. Як ви узгоджуєте графіки, особливо гастрольні, між усіма цими гуртами? Чи є якийсь порядок пріоритетності? Як це все працює?
Mathias: Ох. Це довга відповідь — не брехатиму, це був суцільний пазл. Але зараз я ставлюся до концертів доволі спокійно, беру трохи особистого часу, тож наразі не так багато гастролюю. Зараз вписувати концерти доволі легко. Але це однозначно був пазл.
Kauko: …AND OCEANS — єдиний гурт, у якому я граю, що має доволі багато концертів щороку. Небагато порівняно з гуртами, які гастролюють постійно, але для мене особисто це багато. Я не міг би мати ще один гурт із такою ж кількістю концертів — щоденна робота обмежує мій час. Тож це потребує планування, але, на щастя, небагато концертів скасовувалося, і в мене було небагато випадків, коли довелося відмовитися від виступу через інший концерт того ж дня. Таке часом трапляється, і зазвичай пріоритет — те, про що домовилися першим. Якби, скажімо, був один випадковий концерт …AND OCEANS у Фінляндії й водночас тур з одним із моїх інших гуртів, ми б, очевидно, обговорили, чи можемо домовитися скасувати його. Але, на щастя, поки що такої потреби не було.
Погляньмо вперед — останній альбом вийшов рік тому. Чи є вже щось у роботі? Чи активно ви пишете новий матеріал?
Mathias: О, так. Як сказав Timo в іншому інтерв'ю днями, це постійний процес. Ми зробили кілька, назвімо їх, пре-пре-демо — справді в найпершій, базовій формі: у деяких лише клавіші й машинні барабани, у деяких є гітари, рифи й мелодії. Зараз це трохи розкидано, і, гадаю, у мене готові два тексти. Цього літа ми, мабуть, зберемося, щоб скласти перші справжні пре-демо. Тож ми ще далеко від справжнього зосередження на написанні, але ідеї є.
Kauko: Особисто я ще не мав часу записати реальні демо-барабани. Я слухатиму клавішні треки з драм-машиною, і, як сказав Mathias, у деяких є й гітари. Деякі з них звучать для мене дивно, і я намагався зосередитися саме на них, бо не хочу опинитися в тій самій ситуації, що з «The Ways of Sulphur» — за стилем найскладнішою для мене. Сподіваюся, я навчився братися за такі пісні дуже рано. Були клавішні демо, від яких я спершу думав: «Цього не буде», але після багатьох прослуховувань я вловив ідею, і тепер вони в мене в голові — побачимо, чи спрацюють. Це багато віддаленої роботи, але справи зазвичай рухаються швидко, щойно принаймні частина гурту збирається над демо. Я певен, що так і станеться, і це буде доволі плавно — ми ж відпрацювали це вже на трьох альбомах. Просто треба знайти час.
…AND OCEANS
Ми записуємо це в понеділок, 18 травня, а за кілька днів ви летите до США на Maryland Deathfest. Припускаючи, що більшість залу побачить вас уперше, що ви хочете, щоб вони винесли з виступу?
Mathias: Я дуже сподіваюся, що вони відчують, що справді почули ті пісні, заради яких прийшли. Як ми вже казали, ми граємо щось з кожного альбому, тож сподіваюся, більшість буде задоволена сетлистом, який ми склали.
Kauko: Сподіваюся, більшість людей, які прийдуть на нас, отримають те, чого хочуть. Із сімома альбомами, найімовірніше, будуть і ті, хто не почує ту єдину пісню, на яку сподівається, бо час обмежений, — але хай там як, сподіваюся, вони все одно отримають щось бажане.
Kauko, я бачу велику колекцію вінілу за твоєю спиною. Який найцінніший — не обов'язково за ціною, а той, що має для тебе найбільшу емоційну цінність?
Kauko: Їх багато. Як людина, яка почала слухати METALLICA зовсім малою, вініл «Black Album» — оригінальне видання — це, мабуть, перший вініл, який я купив. Він для мене дуже важливий. А потім є й багато інших — перший повноформат FUNERAL MIST, перший DEATHSPELL OMEGA. Їх багато.
Mathias, ти слухаєш на фізичних носіях чи переважно у стримінгу?
Mathias: О, так, слухаю — мої стоять унизу, у вітальні. Якщо говорити про ціну, то це, мабуть, перший альбом FINNTROLL 99-го року: у мене перший вініловий тираж, пронумерований вручну, і в мене номер два. Це, мабуть, найдорожчий. Але кілька років тому я отримав батькову стару колекцію платівок — він збирався продати її на блошиному ринку за безцінь, а я сказав: «Ні, я заберу її». Він такий: «Що? Тобі справді потрібні ці старі?», а я: «Ага». Тож там є кілька речей зі спогадів дитинства, як-от справді дуже ранній тираж The Wall PINK FLOYD. Це, мабуть, одна з найцінніших для мене емоційно.
Дуже дякую вам обом за час сьогодні. Чудового виступу на Maryland Deathfest.
Mathias: Так і буде. Дуже дякую.
Kauko: Дуже дякую.
Дякуємо Will Yarbrough із Season of Mist за організацію цього інтерв'ю.
…AND OCEANS на Season of Mist.
The Regeneration Itinerary вже вийшов на Season of Mist.
Відео версія інтерв'ю: