Long-long time ago, when I was so young……… Що ж тоді було — і чому це я раптом починаю звіт у не властивій для себе манері, розповідаючи про себе..? Але факт у тому, що гурт, на концерті якого я побував, занадто багато для мене значить, оскільки вплинув на музичні смаки просто фантастично. Тільки починаючи слухати західний матеріал, зациклюючись на IRON MAIDEN, одного разу я почув пісню… пісню, яку наступного дня прокрутив щонайменше разів п'ятдесят — це була пісня «Lord Of The Rings» BLIND GUARDIAN. Пісня й досі означає для мене надзвичайно багато. У гурт я закохався, і саме після цього урізноманітнив раціон музики, що прослуховувалася, пауером та спід-металом. Треба сказати, що BLIND GUARDIAN до цього я вже слухав, уривчасто, не отримуючи від цього жодного задоволення, абсолютно не будучи вражений. Таким чином, я отримав урок того, що обов'язково треба слухати і вслухуватися в нове, незнайоме, навіть таке, що здається на перший погляд не дуже цікавим, тож навіть у тому, що пізніше я урізноманітнив смаки екстремальними напрямами, присутня непряма заслуга BLIND GUARDIAN.
Навіщо я це пишу — мабуть, для того, щоб відкинути абсолютну об'єктивність. Для мене це був перший концерт знаменитих німців, і я чудово знав, що вони зіграють свої хіти. Але досить, закінчимо з нарцисизмом. Звістки про те, що у 2006 році вийде новий альбом гурту, були давно. На сайті був детально розписаний графік виходів синглів, альбому, warm-up концертів та основного туру. Пізніше в розкладі туру з'явилася конкретна інформація, однією з 4-х країн, у яких концерти мали бути дані до виходу альбому, значилася росія. Дата 19 травня була відома за багато місяців, очікування квартету/секстету було томливим. Поясню попередню фразу. Кілька років тому в Ханзі запитали, чому басист Олівер Хольцварт не фігурує серед офіційних учасників гурту — Олівер тоді вже був постійним басистом гурту і на живих виступах, і в студії, а Ханзі тоді якраз сконцентрувався на вокалі. Ханзі відповів, що BLIND GUARDIAN — це 4 людини і не більше: гітаристи Андре та Маркус, ударник Томен і він сам. У 2005 році шоком для фанів у всьому світі став відхід Томена з гурту. Через кілька місяців в офіційному складі квартету з'явився Фредерік Емке як постійний ударник колективу. Мі Шюрен — 6-й учасник колективу, що виконує клавішні партії на концертах.
Чи потрібно нагадувати дискографію колективу — що ж, скажемо буквально кілька слів, адже вона занадто відома. Отже, два альбоми, що блискуче ілюструють мелодичний спід-метал кінця 80-х. Перехідний альбом 1991 року і два легендарні та знакові збірки хітів, що слідують один за одним — «Somewhere Far Beyond» 1992 року та «Imaginations From The Other Side» 1995-го. Концептуальний, цілком присвячений «Сильмариліону» Толкіна «Nightfall in Middle Earth». Через чотири роки вийшов найнеоднозначніший та обділений увагою публіки альбом «A Night At The Opera» — ефекту легендарного тезки цього альбому, випущеного 1975 року гуртом QUEEN (на альбомі такі хіти, як «Bohemian Rhapsody», «Love of My Life», «You're My Best Friend»), зовсім не сталося — не оцінили шанувальники елементи прогресиву. Останній реліз, що передував альбому — сингл «Fly».
Ну що ще сказати — мабуть, відзначимо той факт, що гурт був двічі в москві з перервою всього в півроку — у 2002 році. Чотири роки перерви — немалий строк для вельми улюбленого в народі гурту; чи варто казати, що ПК Горбунова був повністю заповнений (ймовірно всі 2500, які вміщує ця зала), тим паче часу на купівлю квитків було чимало (вони почали продаватися ще в лютому).
Початок дев'ятої — в залі гасне світло і звучить інтро — «War Of Wrath» з альбому 1998 року, в залі абсолютна темрява. Але ось минають неповні дві хвилини, сцена забарвлюється в каламутно-синій колір, на ній уже зосередилися всі учасники дійства. В центрі сцени огрядна постать у чорних джинсах, футболці та сорочці, праворуч від цієї постаті Андре, незмінний соло-гітарист гурту, а ліворуч відповідно Маркус, так само незмінно розпоряджається ритм-гітарою в колективі, на задньому плані праворуч від ударника — майже непомітний клавішник, а ліворуч — Олівер. Характерною особливістю треба зауважити присутність мікрофонів перед кожним музикантом. А постать — це, зрозуміло, сам Ханзі, що виконує «Into The Storm».
Коротке привітання і перша пісня з «Imaginations…» цього дня. Шикарний бойовик «Born In A Mourning Hall». На жаль, на цей момент уже стає зрозумілим, що звук не найкращий — бас-гітара занадто гучна, ритм — навпаки, чутно не особливо; що стосується Ханзі, то підтверджується один із не найкращих боків виступів колективу — Ханзі бережче голос і свідомо не бере безліч верхніх нот. Якщо в першій пісні він узяв все як на альбомі, то тут уже вся пісня була виконана «внизу»; зате тут уже можна відчути блискучий ефект від тих самих мікрофонів перед музикантами — на приспіві співали всі.
Проте сам факт того, що виконувалося того дня, компенсував ці не дуже приємні фактори. Надзвичайно красива балада «Nightfall» продовжує концерт. У залі запальнички, підспівує переважна більшість. Баладу змінює ще один швидкісний бойовик, і знову з 1995 року — «The Script For My Requiem», а його, у свою чергу, можливо, найтрагічніша балада колективу — «Mordred's Song», «сповідь» одного з найнегативніших персонажів англійських легенд.
Далі Ханзі оголошує одну з найкультовіших речей, композицію аж з 1989 року: після чого виконується «Valhalla» — виконується всім залом. На цей час трохи вирівнявся звук. Але все одно трохи додаткової апаратури не завадило б. Вельми урочиста й позитивна пісня «Time Stands Still (At The Iron Hill)» продовжила концерт, у фіналі якої відбулася логічна розспівка ключової фрази з залом.
Таємничим голосом Ханзі оголошує наступну пісню; її виконання я пам'ятаю погано, оскільки разом з більшою частиною залу проспівав від і до свою улюблену пісню колективу — «Lord Of The Rings».
Кілька слів про поведінку пана Кюрша. Він, як відомо, є одним з найспокійніших та найстатичніших вокалістів серед тих, хто не грає на гітарі/басі під час виступів. Проте не можна не відзначити приголомшливої міміки та неповторних акторських якостей під час виконання композицій. Періодично Ханзі залишав сцену, після чого починав співати наступну пісню з-за куліс.
Настав черед презентації нової пісні — вже знайомої за синглом, однойменної «Fly». Що й казати, чудова композиція; що особливо порадувало — на ній Ханзі показав увесь діапазон свого голосу. «Time What Is Time» з альбому «Somewhere Far Beyond» 1992 року слідувала негайно, звук учергове поліпшився, гітарне соло тепер уже стало виразним.
І знову 1995 рік — «Bright Eyes». На цей момент виникло відчуття, що «Imaginations…» буде виконаний цілком. Протягом основного сету нас чекали ще три композиції: швидкісна «Lost In The Twilight Hall», яку в оригіналі Ханзі допомагає виконувати Кай Хансен (шанувальники GAMMA RAY знають, що Ханзі не забув повернути «борг» через чотири роки, виконавши композицію «Farewell» на альбомі Кая «Land Of The Free» у 1995 році), нову баладу «Skalds And Shadows», вельми тепло зустрінуту публікою, і як фінал основного сет-лісту слідувала… Слідувала просто епохальна композиція, похмура, епічна, місцями моторошна і при цьому надзвичайно красива — «Imaginations From The Other Side». Після її виконання гурт іде зі сцени.
Енкор був зовсім нетривалим. Те, з чого почався перший біс, було справді величезним сюрпризом для шанувальників альбому 2002 року. Гурт виконав наживо свою найдовшу композицію — «And Then There Was Silence», величезних розмірів епік, але без поділу на частини, як це роблять прогресив-метал гурти — композиція єдина, більше того, текстова складова в ній принципово важлива, програші без тексту практично відсутні (повний текст композиції вміщується лише на 5 аркушах). Нагадаю, що пісня розповідає про фінал Троянської війни; звернення до легенд різних народів характерне для гурту, хоча багато хто помилково вважає, що лірика колективу побудована виключно на фентезі та Толкіні зокрема. Перший біс завершився «And The Story Ends» — вона виявилася 6-ю й останньою цього дня композицією з альбому 1995 року «Imaginations From The Other Side».
Але хіба може бути концерт BLIND GUARDIAN без проспіваної залом «The Bard's Song - In The Forest»? Абсолютно вірно — не може. Другий біс починається саме з неї; за традицією інструментальна частина мінімальна, та й сам Ханзі вступає лише періодично, залишаючи можливість проявити себе публіці, що стоїть у залі.
І ось вона — остання пісня. Тут уже жодних варіантів не було — ця пісня стабільно завершує концерти гурту протягом багатьох років. «Mirror Mirror» — і майже двогодинний концерт закінчено.
Концерт чудовий, просто магічний… Сет-ліст, про який можна було лише мріяти, що включив у себе практично всі хіти гурту — не вистачало хіба що «Banish From Sanctuary», «Past And Future Secret» та «Somewhere Far Beyond». Дуже порадував хоровий спів на приспівах, абсолютним сюрпризом стало виконання «And Then There Was Silence». Дуже хочеться сподіватися, що під час наступного візиту гурту зі звуком не буде таких серйозних проблем, а Ханзі братиме всі верхи і його вокал звучатиме так само геніально, як на альбомах.
Підготовка матеріалу — Alan
Сет-ліст War Of Wrath Into The Storm Born In A Mourning Hall Nightfall The Script For My Requiem Mordred's Song Valhalla Time Stands Still (At The Iron Hill) Lord Of The Rings Fly Time What Is Time Bright Eyes Lost In The Twilight Hall Skalds And Shadows Imaginations From The Other Side -encore-And Then There Was Silence And The Story Ends -encore-The Bard's Song - In The Forest Mirror Mirror