Про цю акцію я дізнався лише за день до її проведення. Спочатку не думав, що піду, але, так би мовити, звіт-то треба написати. Ось і пішов я на цей сейшен. Концерт проводився у вже облюбованому металерами місці — клубі «Торба». Підійшовши до входу, я був трохи здивований, оскільки публіки зібралося дуже мало. Біля клубу стояли практично одні музиканти та деякі представники ЗМІ. Загалом досить дивно, що було мало народу, адже приїхали московські гурти — все ж уже не місцеві, які здебільшого встигли приїстися народові. Ну що ж, цього вечора шанувальників важкої музики тішили своїми виступами такі бенди: UNDINA (brutal gothic, Вінниця), КРАЙ (thrash, Вінниця), MORAY EEL (psychedelic thrash, москва), EVERLOST (melodic death, москва). Нагадаю, що організатором цього концерту виступав froster.org. У самому клубі було де розвернутися, навіть були вільні столики, тож можна було спокійно сісти за столик, взяти пива й насолоджуватися «важким» вечором.
Відкривав цей вечір вінницький гурт UNDINA. Як було заявлено в афішах, цей колектив грає брутальну готику :) — цей факт трохи веселив, одразу уявлялася суміш CANNIBAL CORPSE і готичного SOPOR AETERNUS або L'AME IMMORTELLE… Але у ході виступу стало зрозуміло, що гурт грає якусь суміш дезу, думу й готики, одним словом — gothic-doom-death. Гурт складається з басиста-вокаліста, вокаліста й гітариста. Через відсутність барабанщика й клавішника всі ударні й симфонічні партії запускалися як «мінус» — звучали непогано, але все ж синтетика в саунді відчувалася. Як завжди, звук вибудували кепсько — інколи пропадав вокал. Варто зазначити вокал: басист співав і ґроулом, і скримом, і навіть чистим (причому доволі красивим) голосом, причому при переходах від одного типу співу до іншого жодних кряхтінь чути не було. Вокаліст співав чистим голосом, але тихо. Гра гурту нарікань не викликала, хіба що здавалося, що партії басу виходили трохи на передній план. З виступу цього колективу запам'яталися дві композиції — «Я плачу кров'ю» та кавер на DEICIDE. Під час виступу гітарист шпарив гарні солячки, що завжди радувало. Можна сказати, що гурт уже давно не з розряду новачків, але є ще над чим працювати.
Як тільки учасники попереднього бенду зійшли зі сцени, на неї забралися члени наступного ансамблю під назвою КРАЙ. Перед поглядом публіки з'явилися три мужички; двом (гітарист і басист), на вигляд, було років під 40 (а то й більше) та порівняно молодий барабанщик. Одразу стало ясно, що це люди старої школи й зіграють вони щось із класичних жанрів металу. Так воно і було — на-гора гурт видав класичний треш, під який одне задоволення споживати келих-другий пива. Все було зіграно технічно й професійно — видно, що є досвід, хоча через звук до кінця все розібрати було неможливо, але й на тому дякую. Барабанщик так лупив, що у нього палички з рук летіли (старався). Що й казати — потішили слух ці дядьки; гадаю, ми їх ще побачимо не на одному сейшені.
Як тільки учасники КРАЮ залишили сцену, на поміст одразу ж вилетів наступний бенд — москвичі MORAY EEL. Для довідки: гурт зараз у турі на підтримку свого альбому "Psycho: Delusion". Почали потихеньку налаштовуватися, і… понеслося! Скажімо так, інтро-композиція була і зіграна, і представлена належним чином. Вокалістка співала то благаючим, то відлякуючо-істеричним голосом, при цьому сидячи на колінах і звиваючись як змія. Гра нарікань не викликала, навіть звук спромоглися налаштувати добре. За звучанням гурт тяжів більше до альтернативно-хардкорових стилів, аніж до класичного трешу — я б охарактеризував цей гурт як якийсь психоделічний трешкор з елементами симфо; коротше, за звучанням більше нагадував THE PROJECT HATE MCMXCIX. Після перших двох композицій вокалістка вилетіла у залу й уже співала біля сцени, при цьому виписуючи піруети й смикаючи мікрофонну стійку. Все — музика й перформанс — виглядало відмінно. Зазначу: фронтвуменша співала і ґроулом, і скримом, що переходив в істеричний крик або жалісне благання — по-іншому не назвеш. Гурт виступив енергійно, з запалом; будь більше народу, слем був би гарантований. Остання композиція "Boo" була виконана у хардкоровому стилі (я маю на увазі звучання), але дуже добре. Так, такого я ще не бачив у «Торбі» — і тобі музика гарна, і тобі видовище; коротше, MORAY EEL — дякую, дуже порадували. Після виступу я одразу побіг за диском гурту й зміг познайомитися з директоркою гурту Тетяною, яка виявилася доволі приємною й товариською дівчиною; вона з радістю подарувала компакт і сказала, що знає й поважає наш вебзін. Вона також повідомила, що була засмучена, що прийшло мало народу й що не спостерігалося жодної колбасні під сценою.
Так-так, хто ж там у нас наступний? Ага, а ось уже на сцену вийшли хлопці з EVERLOST, потихеньку почали налаштовуватися, причому налаштовувалися трохи довше за всіх, тож народ мав можливість вийти й подихати свіжим повітрям. Ось уже долинули перші звуки із зали, і народ дружним натовпом покочував до приміщення клубу. А там уже московські «перці» задавали жару. Трохи відволікуся: цей бенд складається з гітариста, гітариста-вокаліста, барабанщика й басиста. Хлопці викладалися на всі 100% — барабанщик лупив по своїх драмах так, що до 3-4 композиції вже весь упрів, та й вокаліст, жваво бігаючи біля сцени, виглядав добряче напруженим і підвтомленим. Зазначу, що вокаліст-гітарист використовував три примочки, тож вокал, найімовірніше, був дісторширований, а коли відмочував м'ясні соло, то тиснув на педаль примочки (на примочці було написано "VOX" — на жаль, раніше з такими не стикався). Так, маленька замітка: вокаліст був у банних тапочках :) (ґрайндкорно аднака). Гурт грав справді добре, технічно — нічого не випадало із загального музичного образу. Саунд нагадував звучання IN FLAMES та DARK TRANQUILLITY. Останньою піснею був кавер на, як ви думаєте, — на SCOOTER — "I Was Made for Loving You Babe" (здається, не помилився). Вокаліст запросив до спільного виконання учасників гурту MORAY EEL, і вже біля сцени спостерігалися танці та спів у три голоси. Одним словом, москвичі запалювали на повну й доставили купу приємних емоцій та вражень. Так! Сейшен вдався на славу; москвичам величезний респект і дякую — постаралися й показали, що таке справжній рівень гри й перформансу (навіть у форматі метал-концерту). А нечисленна публіка на легкому шафе й малій утомі побрела додому; сподіваюся, і MORAY EEL, і EVERLOST ще заїдуть до нас, а ми їх приймемо гарним слемом і бурею овацій…