Фінському гурту MOONSORROW, одному з найяскравіших явищ у сучасному Viking Metal, 10 років. Його заснували у 1995 році двоюрідні брати Вілле та Генрі Сорвалі. У 1997 році з'явилося перше демо, у 1999 — демо "Tama Ikuinen Talvi"; за звучанням цей запис далекий від вікінґа, зате вплив норвезького симфо-блеку відчувається нежартівливо. У 2000 записується перший альбом Suden Uni, проте реліз відбувся лише у 2001 р.; вже на ньому формується стиль гурту, який досягає максимального розвитку на найвідомішому другому альбомі "Voimasta ja kunniasta" (2001 р.). Через 2 роки з'являється "Kivenkantaja". На цих альбомах звучання стає повільнішим і мелодійнішим, фолкові елементи додаються, а успадковані від блеку гітарні тремоло навпаки менш виражені. Новий альбом «Verisakeet» вийшов цього року. Звучання змінилося: в низці моментів можна почути вікінґ-метал у тому вигляді, яким цей стиль був спочатку, тобто звучання максимально наближене до блеку. Водночас красиві ліричні грайливості, звуки битви тощо. У будь-якому разі вкладати MOONSORROW у рамки жанрів — заняття невдячне. У них свій стиль — поєднання ґроулінгу й скримінгу з красивим чистим вокалом, ліричні програші із запам'ятовуваною мелодикою, довгі епічні композиції про давніх воїнів фінською мовою, надзвичайна атмосфера загалом, яка просто не може не сподобатися справжньому поціновувачу важкої музики.
Гурт концертує 4 роки; ще у травні з'явилася інформація, що настала черга росії побачити фінських вікінґів — і це справді відбулося — гурт дав два концерти: 19 серпня у пітері за підтримки NOMANSLAND і WOLFSANGEL та 20 серпня у москві, де розігрівали DEMONS OF GUILLOTINE, АРКОНА, INSIDE YOU. Про другий із цих концертів, що пройшов у клубі «Релакс», я і розповім нижче.
Близько 7-ї години вечора у концертній залі Релаксу гасне світло і на сцені з'являються Лазар, Князь і Влад — склад, у якому небезвісному в московському андеґраунді гурту ROSSOMAHAAR можна без проблем починати концерт, але ось на сцені з'являється вокалістка Маша Скрім і перед нами вже гурт АРКОНА, блек-дез поступається місцем пагану. Фронтвумен АРКОНИ — явище рідкісне: дівчина блискуче поєднує чистий і багато тембрально забарвлений низький вокал із відмінним ґроулінгом — не Анжела Ґоссов, звісно, але рівень дуже високий. Гурт відіграв композиції «Масленица», «К дому Сварога», «Братья Славяне» та деякі інші, ну а на завершення — триб'ют Надії Бабкіній із піснею «Ой то не вечер», що викликав бурхливу реакцію. Гурт дуже радісно приймали, перед сценою народ навіть на повну слемився. Загалом, початок концерту був покладений більш ніж гарний.
Наступний виступаючий гурт — INSIDE YOU; нещодавно цей істринський гурт записав свій перший альбом «Lost In The Faith». Гурт грає дез-дум із двома вокалами — чоловічим ґроулом і чоловічим чистим; за духом трохи нагадує ранніх MOONSPELL. Гурт відіграв кілька власних композицій, а на завершення прозвучав хіт усіх часів і народів — "Tears Of Time" CREMATORY.
Нарешті, останній із розігріваючих гуртів — DEMONS OF GUILLOTINE. Відвідувачам клубу цей гурт відомий чудово. Програма була стандартною — грали речі з альбому "Bestiary" 2004 року. У гурті нещодавно відбулися зміни — змінилися барабанщик, а слідом за ним і гітарист; із початкового складу залишився лише фронтмен гурту Зодіак, завдяки якому, насамперед, гурт відомість і має. Оскільки будь-хто, хто бачив Демонів наживо, нескоро забуде те, що ця загримована людина в кумедному вбранні витворяє на сцені. Гурт почав з однієї з найсильніших пісень альбому — «Серые Туманы», ну а далі «Опаленный рай» та інші пісні альбому. На завершення разом із басистом московського блек-металічного гурту GROM Зодіак виконав пісню, однойменну зі своїм сценічним псевдонімом.
На цьому розігрів закінчився, після чого проходить якийсь час, і на сцені з'являються винуватці торжества — фінські вікінґи MOONSORROW. Вони починають налаштовуватися, в залі консолідуються майже всі, хто прийшов цього вечора до клубу. Варто сказати, що на всій апаратурі, яка стояла цього дня у Релаксі, було написано Marshall. Проте навіть таке обладнання не виправило звичну плачевну ситуацію зі звуком у цьому клубі. Звучання, звісно, було набагато краще, ніж буває на звичайних концертах, але все одно далеко від ідеалу.
Гурт розпочав свій виступ без інтро з композиції з альбому Kivenkantaja — «Jumalten Kaupunki». Одразу скажемо, що до москви не приїхав повний гітарист гурту Генрі Сорвалі (він же Trollhorn, клавішник FINNTROLL), замість нього був сесійщик Янне Перттіла; відповідно з основного складу гурту були всі решта — гітарист Мітья, вокаліст і басист Вілле, барабанщик Марко Тарвонен (він підстригся і багато хто його не впізнав) та клавішник Маркус. Також треба сказати, що всупереч афішам гурт вийшов на сцену з абсолютною відсутністю корпспейнту. Інструменти, судячи зі звучання першої композиції, налаштувати вдалося, а ось мікрофон Вілле заробив лише у середині композиції. Не можна не відзначити, що грають музиканти дуже непогано і досить злагоджено діють, коли трапляються якісь неполадки. Наступною піснею йшла Kylan Paassa. Після цих пісень проблем з інструментами вже не було, і все йшло як по маслу. Звучання загалом досить сильно різниться з тим, що ми можемо чути на студійних записах, але це, звісно, пов'язано з банальними особливостями концертного виконання.
Єдиною річчю з останнього альбому, що грала цього дня, була 14-хвилинна "Pimea". Ось тут, чесно скажу, концертне виконання мені навіть більше сподобалося, ніж альбомне. Далі ми почули Sankarihauta, Jumalten Kaupunki, Sankaritarina. Ці композиції грають на більшості концертів гурту; особливе пожвавлення зали зустріло потужну й агресивну композицію Unohduksen Lapsi.
На цьому етапі вже не було жодних огріхів. Звук відносно вирівняли. Одна з особливостей гурту — поєднання чистого вокалу з гарчливим: на подив більшості присутніх, чистий вокал поряд із Мітьєю демонстрував барабанщик Марко, причому не в одній пісні, а у всіх. До речі, у Kylan Paassa якийсь час ґроулив сесійний гітарист. Абсолютно не відчувалося, що цей музикант не є постійним учасником колективу, оскільки музиканти являли собою абсолютну гармонію на сцені.
Завершувався концерт композицією з першого альбому гурту Suden Uni — це була композиція Pakanajuhla. Позбавлена пафосу, одна з найвеселіших і найшвидших за звучанням композицій гурту.
На цьому концерт завершився, залишивши найпозитивніші враження. Звісно, концертне звучання сильно відрізняється від студійного, особливо різниться звучання епічних композицій. Проте це абсолютно не псувало картину, а навпаки давало можливість поглянути на творчість гурту з іншого боку.
Особлива подяка за надану акредитацію.
Підготовка матеріалу — Alan
Сет-ліст 1. Jumalten Kaupunki 2. Sankarihauta 3. Kylan Paassa 4. Pimea 5. Unohduksen Lapsi 6. Sankaritarina 7. Pakanajuhla