Минуло трохи більше 10 років з того моменту, як MOONSPELL уперше виступили в москві у ДК Горбунова взимку 2002 року, тоді приїзд гурту подібного рівня був незаурядною подією, невдовзі португальці знову відвідали місто й відіграли концерт у Московському палаці молоді, що цікаво — так те, що в цьому ж 2003 році MOONSPELL випустили Antidote, практично повністю змінивши свій стиль, чистий вокал знову відійшов на другий план, музика стала важчою, жорсткішою й агресивнішою, електронні експерименти закінчилися. У тур на підтримку цього альбому MOONSPELL приїхали до росії лише напередодні релізу вже наступного диска Memorial, виконавши дві пісні з нього. Нарешті, у 2008 році гурт знову відвідав столицю, практично одразу після виходу Night Eternal. І ось тепер — особливо довга перерва, зумовлена водночас і студійним процесом. Уже без малого чотири роки минули з виходу попереднього альбому, однак відомо, що в квітні вийде аж подвійний диск, друга частина якого за заявою самого гурту обіцяє бути витриманою в дусі Irreligious.
Довго цього разу відлаштовуючи світло й звук, MOONSPELL утворили цілу людську пробку на сходах, а нижній бар перетворився на своєрідний кругообіг алкоголю в природі. Бо, замовивши тонізуючі нектари, дуже скоро люди відправлялися в кінець черги, оскільки в зал усе не запускали й душа вимагала продовження банкету. Менше пощастило тим, хто приїхав впритул до восьмої, вони провели цю годину на морозі. Втім, надмірного невдоволення не спостерігалося. Тим більше, що всі чекали на чудовий концерт: людей було не дуже багато, і це, передусім, постійна публіка MOONSPELL, доволі добре знайома з їхньою творчістю різних періодів. Хоча, що дивно, і на цьому концерті я знову бачив людей, які почали слухати цей колектив порівняно нещодавно, причому з останніх, найбільш агресивних та екстремальних альбомів. Схожа картина була й 6 років тому, коли були відвідувачі концерту, що прийшли передусім щоб почути пісні з Antidote. Так чи інакше, нинішній концерт не став винятком порівняно з попередніми двома, пісні з альбомів Sin / Pecado і Butterfly Effect як і раніше не виконуються, а з Darkness and Hope грається тільки Nocturna, і водночас я можу з упевненістю стверджувати, що цей концерт був за своїм сет-лістом зовсім унікальним. Уже починався він особливо. Минулих разів MOONSPELL представляли свої програми з останніх альбомів, цього разу концерт було відкрито найпершою піснею з дебютного Wolfheart. До цього альбому можна ставитися по-всякому, але складно не визнати, що в 1995 році він був зовсім унікальним, разюче відрізняючись і від блек, і від дум релізів того часу. Уже так повелося, що говорити про існування gothic або gothic doom metal — відомий моветон, однак MOONSPELL докорінно відрізнялися від колективів, кому пізніше прилепили ці ярлики. Чи слід визнати, що Wolfheart був абсолютно самобутнім — мабуть, так. У цей час, в принципі, навіть поєднання гроулінгу з чистим вокалом було чимось дивним (не рахуючи кількох гуртів, що щойно з'явилися, з вокальною парою типу «красуня і чудовисько»), додавання до екстремального жанру східних мотивів, атмосферних програшів — усе це було пошуком чогось зовсім нового, шукали себе й інші колективи, в той самий період виходять унікальний у своєму роді Wildhoney TIAMAT, THERION записують Lepaca Kliffoth, з'являються перші релізи OPETH та ін. Я не випадково перелічив саме ці гурти, всі вони в різних жанрах творили на просторі Швеції. Те саме відбувалося з німецькими, англійськими, фінськими колективами. Унікальність же MOONSPELL була й залишається в тому, що вони зуміли пробитися в ряди вищого ешелону металевої музики, випускаючи альбоми, що зовсім не вписуються в суворі жанрові рамки, і, при цьому, будучи уродженцями Португалії, країни, не сильно асоційованої з хеві-метал.
Отже, маскарад вервольфів послужив початком даної програми, і одразу ж перехід на другий альбом — Irreligious, більшістю шанувальників колективу найулюбленіший, звучить незмінна пара пісень Opium — Awake. Наркотична ейфорія з фіналом португальською переходить у претензійний і депресивний гімн. Що ж далі — далі єдина цього дня річ із позаминулого альбому — Finisterra, свого часу вона була викладена на офіційному сайті ще до релізу й ознаменувала той факт, що альбом 2006 року буде ще екстремальнішим, ніж його безпосередній попередник Antidote. Практично блек-металевий вступ миттєво вивів публіку з заціпеніння після Awake. Слідом Night Eternal і... композиція з майбутнього альбому Lickanthrope, буду чесний, наживо здалася зовсім непримітною, що ж, дочекаємося студійної версії. Зовсім інакше звучала містична й загадкова Nocturna, період двохтисячних завершився мелодійною й зовсім неагресивною (не в приклад альбому Night Eternal загалом) Scorpion Flower, записаною спільно з Anneke van Giersbergen. Далі знову, вже безповоротно цього дня, MOONSPELL занурили зал у морок і магію своїх робіт 1994-1996 років. І першим найприємнішим сюрпризом стала чудова Herr Spiegelmann, близько 10 років ця сумна й моторошна композиція з безліччю клавішних, інспірована романом Патріка Зюскінда "Парфумер", не виконувалася колективом, тепер вона знову повернулася в програму. Уся решта основного часу була повністю присвячена дебютному повноформатнику колективу. Чарівна An Erotic Alchemy, також практично ніколи не виконувана, уже тільки її виконання робило похід на цей концерт повністю виправданим. Однак ще більшою несподіванкою стало виконання двох інших пісень з Wolfheart. Пам'ятається, за кілька тижнів до концерту я розмовляв з однією чудовою людиною, чиїм улюбленим гуртом є MOONSPELL, і ми зійшлися на думці, що почути Ataegina можна лише з'їздивши на концерт колективу до Португалії. Сталася фантастика. Ніколи ніде не виконувані португаломовні композиції Trebaruna та Ataegina увійшли в концертний сет. Вінчала програму Alma Mater, цілком передбачувано, без цього треку концерти MOONSPELL не обходилися ніколи. Втім, був ще біс. Пролунали Tenebrarum Oratorium (Andamento I) з ЕР 1994 року і два золотих епізоди з альбому Irreligious. Mephisto, безсумнівно, найсильніша сценічна пісня гурту, завжди доповнювана блискучим світлорядом, вінчала ж концерт, зрозуміло, Full Moon Madness (оскільки Alma Mater була виконана наприкінці основної частини).
З додаткових приємних особливостей — чудовий відеоряд як задник, для багатьох європейських гуртів подібні речі стали вже усталеною традицією. Що ще сказати — ах так, окрім традиційних квітів Фернандо отримав книгу «Майстер і Маргарита» М.О. Булгакова, статуетку дракона і Чебурашку, за півтора тижні до цього іншим щасливим власником цього унікального звіра став фронтмен OPETH Мікаель Окерфельдт. Тепер можна спокійно чекати на реліз. Відомо також, що влітку на Вакені MOONSPELL збираються виступити з оркестром, тож можна сподіватися й на нове відео.
Сет-ліст:
- Wolfshade (A Werewolf Masquerade)
- Opium
- Awake!
- Finisterra
- Night Eternal
- Lickanthrope
- Nocturna
- Scorpion Flower
- Herr Spiegelmann
- An Erotic Alchemy
- Trebaruna
- Ataegina
- Vampiria
- Alma Mater
Encore: 15. Tenebrarum Oratorium (Andamento I/Erudit Compendyum) 16. Mephisto 17. Full Moon Madness
Висловлюємо подяку клубу P!PL та особисто Миколі Свіріденку за надані акредитації