1 Змій був хитріший за всіх звірів польових, яких створив Господь Бог. І сказав змій жінці: чи справді сказав Бог: не їжте ні від якого дерева в раю? 2 І сказала жінка змієві: плоди з дерев ми можемо їсти, 3 тільки плодів дерева, що посеред раю, сказав Бог, не їжте їх і не торкайтесь їх, щоб вам не вмерти. 4 І сказав змій жінці: ні, не помрете, 5 але знає Бог, що в день, коли ви скуштуєте їх, відкриються очі ваші, і ви будете, як боги, що знають добро і зло.
«Дивись, яка тиснява. Що ж буде на SAMAEL?» — почув я розмову двох лисеньких секʼюріті, забираючи своє зимове пальтечко з гардеробу. А 28 квітня було наступне. Концерт почався для мене ще в музичному магазині «Делікатеси Стерео», куди я забрів, щоб взяти автографи й поспілкуватися з гуртом. Перше, що мені впало в очі — це їхня «мініатюрність» та інтелігентність, оскільки на фото, в кліпах та інших нарізках відео вони мені завжди здавалися рослими дядьками. Не кажучи вже про те, що Варф, при всьому своєму амплуа грізного й жахливого Гудвіна, виявився тихою, скромною й дуже ввічливою людиною, що привело мене в остаточний ступор. Хлопці розписувалися на простягнутих їм компакт-дисках, буклетах, листівках і навіть не соромилися залишати свої імена на звичайних білих зошитових аркушах у смужку (спеціально для школярок). Музиканти з великим задоволенням фотографувалися з фанатами, тиснули їм руки й просто насолоджувалися спілкуванням зі своїми російськими друзями.
Вечоріло. І ось до початку концерту залишалися лічені хвилини. Народ блукав по «Точці» з передчуттям чогось особливого: про концерти пана Варфа й сокомпанії ходять легенди. Таких відривних і безбашенних «зірок закордонної естради» треба пошукати.
Наш же розігрів виступив максимум на трієчку з маленьким мінусом. Гурт СЛОТ як не старався, так і не зміг завести натовп. Усі стояли з кислими мінами й дивилися, як хлопці скачуть по сцені, волаючи при цьому в мікрофони. Скажу одразу — всі їхні пісні в мене чомусь (цікаво, через що?) асоціювалися з різними варіаціями однієї композиції під назвою «Небо» — незабутнього колективу I.F.K. Але наостанок вони «типу» захотіли порадувати публіку (краще б вони цього не робили…) класикою, якою вже стала «Say Just Words» PARADISE LOST. Її було б цікаво послухати без їхніх вокалістів.
Приблизно через п'ятнадцять хвилин з'явився інший наш гурт INSIDE YOU. Протягом усього виступу хлопці налаштовували апаратуру. «Технічний» колектив, та й годі. Їхня музика була сумішшю таких мемерів, як DESTRUCTION, DEATH, SAMAEL, що, у свою чергу, не дивно; і навіть в одній пісні можна було чітко розчути арійську «Жанну». Але все рано чи пізно закінчується, і вони, відігравши своє, пішли. Під звуки фанфар інтро вийшли вони — винуватці торжества. Натовп зустрів своїх кумирів свистом і криком S-A-M-A-E-L. Я багато чув про шаровари товариша Варфа, які дуже схожі на спідницю, і ось я їх зміг побачити, але деякі, не особливо знаючі громадяни хихикали, що він вийшов одягненим у жіночий предмет одягу.
Якщо просто сказати, що вони запалили публіку на всі сто — значить не сказати нічого. Натовп хвилями в такт ритму перекочувався від сцени й далі. Mass угарював зі своїм басом, поводився як заведений — усі його стрибки просто дивували. Здавалося б, звідки береться стільки енергії в такій маленькій людині; і з кожною новою піснею він дедалі більше заводився. Протягом усього концерту він просто не стояв на місці. Marco був найспокійнішим (якщо тут можна так висловитися) порівняно з іншими побратимами по цеху. Він просто грав на гітарі. Містер Xy видавав забійні ритми на барабанах і повертався до своєї електроніки. Ну й нарешті сам Варф — а описати його дії буковками дуже й дуже складно. Він просто нескінченна батарейка по зарядці натовпу, яка все працює, працює й працює. Міміка, жести, рухи були настільки плавними, красивими й зачаровуючими, що можна було не слухати музику, а просто з захватом спостерігати за ним. Часом він мені нагадував змія, який під свій неповторний голос гіпнотизує всіх присутніх — може, так воно й було, хто знає… Особливо це враження посилилося, коли він заспівав пару пісень без гітари. Основний ухил робився, природно, на останній альбом, із якого було зіграно дуже багато пісень. При виконанні «On Earth» Варф спеціально виділив пару рядків інтонацією голосу. Незнаючим пояснюю — «moscow to Mexico...» і «Hong Kong to st. petersburg». У перервах між піснями він казав стандартні фрази на кшталт «СпасібО»; часом йому навіть вдавалося вимовити їх без акценту. Пару разів у нього траплялися неполадки з гітарою, але вони відходили на другий план, оскільки всі насолоджувалися зарядом енергії, що виходив від усього гурту.
Усі мої очікування справдилися. Я думав, що цей концерт буде угарним, а він вийшов ще кращим. Але, на мій жаль (та я вважаю, і багатьох це теж стосується), вони не зіграли «Together», яку я дуже хотів почути. На біс хлопці виходили лише один раз.
Що не кажи, а маловато буде — всього трохи більше години. Усі не встигли насолодитися живим виступом SAMAEL. Залишається тепер лише чекати — коли музиканти втретє завітають до нас на вогник.
Сетліст: Intro Rain Shining Kingdom Inch Allah Reign Of Light On Earth The Cross Oriental Dawn Telepath Nautilus And Zeppelin Black Trip Baphomet's Throne High Above Moongate Infra Galaxia The Ones Who Came Before
Encore: Jupiterian Vibe My Saviour Outro