Фоторепортаж з концерту (автор — Gunslinger)
Хто зародив хард-рок у Німеччині — питання спірне — багато хто називає SCORPIONS, але це радше завдяки феноменальному успіху цього гурту, а ось хто зародив хеві-метал у Німеччині — тут питань немає — це ACCEPT — далі все відомо, третій альбом гурту стає надзвичайно успішним, а фірмове виття Удо Діркшнайдера — візитною карткою гурту. Успішні альбоми один за одним, але в 1987 році Удо творить уже в іншому проєкті, а ACCEPT за цей час запише лише один, не надто відомий альбом. У своєму проєкті Удо утяжелив звучання, вокал став грубішим та екстремальнішим, та й пісні стали іншими — ACCEPT нерідко відхилялися в бік хард-року, проєкт UDO завжди являв собою жорсткий хеві, а вже в концертному звучанні тут навіть розмов немає. Удо повернувся в ACCEPT на кілька років і невдовзі повернувся до власного дітища: нові альбоми, минає багато років і несподівано буквально рік тому черговий реюніон ACCEPT — один тур, що збирає аншлаги, і все, гурт знову розпадається, а гурт UDO продовжує свій творчий шлях. На рахунку в самого Діркшнайдера таким чином 10 альбомів з ACCEPT і тепер уже 10 альбомів з UDO. Йому вже перевалило за 50, він дуже повний, але це не заважає йому запалювати на концертах і заводити весь зал.
Удо Діркшнайдер настільки частий гість у росії, що, мабуть, хоча б раз його бачили відсотків 90 шанувальників тяжмету в цій країні. Вперше він був у цій країні у 1993 у складі ACCEPT, ну а з 1998-го починаються фактично щорічні візити, причому гурт дає не один, а безліч концертів у різних містах. Отже, 1998, потім 1999, потім тур разом з гуртом АРІЯ у 2001 році, в 2002 на сцені палацу спорту «Лужники» він виступає разом з DORO, в 2004 черговий (російсько-український) тур гурту. Нарешті 2005 рік — реюніон ACCEPT, і ось на початку 2006 року з'являється інформація, що гурт UDO знову буде в москві. Отже, пану Діркшнайдеру належало виступити перед москвичами у 8-й! раз. Також наступного дня UDO виступив на фестивалі в санкт-петербурзі разом з URIAH HEEP, SUPERMAX та NAZARETH. У москві ж майданчиком став ПК Горбунова.
Ну ось, на цьому вступ закінчимо. Цього дня було не надто багато людей, явно мова не йшла про аншлаг — ймовірно тисяча, може тисяча з невеликим, оскільки справді востаннє його бачили менше року тому, і Удо виконав два десятки хітів ACCEPT, але все-таки справжні шанувальники легендарного хеві-вокаліста знайшлися.
Прес-конференції по суті справи не було, оскільки були проблеми з часом і ще низка труднощів, але нам вдалося зробити кілька фотографій перед концертом пана Діркшнайдера та басиста гурту Фітті, який у складі колективу з 1997 року.
Концерт відкривав гурт BEER MEN GAME — пивний хеві-панк, який минулого разу засвітився, розігріваючи Тома Енджелріппера в рамках його проєкту ONKEL TOM 12 листопада 2006 року — концерт, який досі згадую як найвеселіший, найдобріший та найугарніший з усіх, що я бачив. Гурт непогано виступив і цього разу, хоча звук був не особливо добрий. З моєї точки зору, вони мало підходили як розігрів для UDO. Все ж таки UDO не пивний треш — ну, загалом, відігравши свій сет, вони поступилися місцем героям вечора, які невдовзі й з'явилися на сцені.
Звучить інтро до останнього альбому і починаються рифи «Mission№X», титульної композиції з останнього альбому — на сцені Фітті, гітарист Штефан стає праворуч від глядачів, ліворуч же Ігор Джіанола, за ударною установкою, звісно, той самий Лоренцо, якого, якщо вірити словам пісні Удо «Trainride In russia» (Потяг росією), деяка Свєтлана зробила щасливим — «Swetlana was a darling / Her face will never fade / She made Lorenzo happy / Showed him the russian way» — ну, якщо ви пам'ятаєте альбом 2004 року, то в цій пісні і про решту учасників гурту йдеться, наприклад: «With Igor and with Fitty / Naked in the car / Shouting at each other / Who the fuck's the Tsar». Взагалі кажучи, чимала частина публіки чекала цю пісню мало не з самого початку, явно готуючись підспівувати в приспіві. Я про когось забув — так-так, на сцені з'являється невисока огрядна постать немолодої людини з абсолютно сивим коротким волоссям у шкіряній куртці та штанах кольору хакі — легенда важкої музики Удо Діркшнайдер власною персоною на сцені в країні, яку він, за власними зізнаннями в численних інтерв'ю, дуже любить.
Що можна сказати загалом про концерт: часто гурти грають тур з нагоди нового альбому, насправді граючи бест-програму — даний концерт до числа таких не належав. У ситуації, що склалася, Удо зробив таке — звів до мінімуму пісні ACCEPT (як-не-як усі охочі чули його навесні 2005 у складі цього гурту з воістину величезною програмою) і водночас заспівав найвідоміші пісні UDO — з останнього альбому гурту справді було абсолютне більшість: окрім вступу — «Mission № X», «24/7», «Mad For Crazy», а також дивовижної краси балада Cry Soldier Cry, де Удо чудово демонструє вкрай рідко характерний для нього чистий вокал. Виконання пісень з останнього альбому було важчим за саундом, ніж на альбомі — пам'ятаймо, що це найлегший студійний запис UDO.
Мало хто очікував «Trip To Nowhere» та «Heart Of Gold» з «Faceless World» 1990 року, але ми їх почули. З альбому «Solid» прозвучала лише одна пісня — зрозуміло, про День Незалежності. Пісні з першого альбому гурту «Animal House» 1987 року — «They Want War» та безпосередньо «Animal House» — прозвучали лише наприкінці основного сету. Не обійшлося без настільки популярної «Man And Machine» з однойменного альбому 2002 року. Трохи з передостаннього — «Thunderball», що дала назву альбому, та пісня про Незрячі Очі. Невелике барабанне соло, а також гітарне — і ось вона, основна частина концерту — чимало — найкращі пісні з різних альбомів. Окремо треба сказати про це гітарне соло — під час його виконання Ігор Джіанола несподівано втік зі сцени й зник — але соло тривало, і раптом погляди присутніх обертаються назад і всі бачать соло-гітариста гурту на нижньому балконі, який продовжує відігравати свою партію. З аксептівських речей до бісу прозвучала лише «Princess Of The Dawn» — зрозуміло, вона була миттєво впізнана й проспівана разом із залом.
Що нас чекало на двох виходах на біс — ну, по-перше, «Holy» з однойменного релізу 1999 року, ну а далі, зрозуміло, два головні хіти ACCEPT — без них все ж таки не може бути концерт, на якому виступає Удо Діркшнайдер. Я, чесно кажучи, навіть трохи злякався протягом основного сету, але побоювання були марними — він виконав їх — зрозуміло, це «Metal Heart», і під час другого бісу — «Balls To The Wall». Чесно кажучи, він міг би сміливо відвернути мікрофон у зал, оскільки присутні співали обидві пісні від і до, мало не заглушуючи самого Удо.
Що ж далі, а далі Удо з російським прапором співає «Потяг росією» — в залі вже просто шаленіють, підспівуючи Діркшнайдеру:
Поезд по России — идёт и идёт Поезд по России — сто грамм и вперёдПерестук колёс — необъятна дальПоезд нас унёс — к началу всех начал
Ці чотири рядки співають усі, а багато хто знає текст цілком. У руках у Штефана акордеон і він награє куплети з «Катюші». Концерт закінчується під нестямні крики.
Підіб'ємо підсумок: концерт був яскравим, запам'ятовуваним і грамотно зробленим у всіх відношеннях, єдиний недолік — перші тридцять хвилин були проблеми зі звуком. Музиканти гурту викладалися на 100% і відмінно контактували із залом, сам Удо ще раз підтвердив свій статус сурового харизматичного хеві-вокаліста у своїй вічній мілітарній формі (яку він змінив лише один раз, щоб одягнутися в костюм монаха-флагеланта), з виразною мімікою, і водночас нерідко жартівливою та безпосередньою поведінкою. Що ще сказати — цей приїзд безсумнівно черговий, а не останній — і 99%, що мине рік-два, і старий Удо знову прокотиться потягом нашою країною, фінальна фраза цієї пісні, що з'явилася у 2004 році, говорить сама за себе:
And when the tour is overWe're never quite the sameAlready miss our comradesUntil we meet again.
**
Підготовка матеріалу — Alan
Фоторепортаж з концерту (автор — Gunslinger)
Особлива подяка компанії Delta Mekong Concert та особисто Володимиру Дороніну за надані акредитації.
**
**Сет-ліст:**Intro Mission № X 24/7 Independence Day Trip To Nowhere The Bullet And The Bomb Mean Streets Heart Of Gold Blind Eyes Cry Soldier Cry Guitar Solo Princess Of The Dawn Thunderball Drum Solo They Want War Animal House Man And Machine Mad For Crazy -encore 1- Holy Metal Heart -encore 2- Balls To The Wall Trainride In russia (Poezd Po Rossii)