Наша рецензія на «Made Flesh», другий альбом UNTITLED WITH DRUMS, уже онлайн — ми поставили 8,5/10. Платівка виходить цієї п'ятниці, 21 серпня, на Season Of Mist.
Гурт із Клермон-Феррана грає разом із 2014 року і ніколи нікуди не поспішав. Дебютний альбом «Hollow» вийшов у березні 2020-го, за кілька днів до французького локдауну, і все одно потрапив у підсумкові списки року; EP «symbols» вийшов у 2025-му, коли квінтет уже скоротився до квартету. Вони й самі колись усе пояснили: «Nous n'avons jamais voulu faire de la musique notre métier». Ми ніколи не хотіли робити з музики професію.
«Made Flesh» — перша їхня платівка, яка звучить так, ніби на неї таки витратили гроші. Барабани Ремі Д. Перрена нарешті дихають, із відчуттям живого приміщення, і ніщо не задавлене компресією. Але найбільше думки вкладено в гітари: Люка Делей грає важко й водночас не лізе в центр пісні, тож мелодію веде голос Мартена Ле Борня, а важкість наростає довкола нього. Гурти такого штибу зазвичай нарощують щільність і топлять у ній вокаліста — рішення піти навпаки тут найкраще, а синтезатори Ніколя Залакаса заповнюють простір, який лишився, замість битися за нього.
Звучить усе це дуже «двохтисячно»: альтернативний рок і пост-хардкор без викрутасів, на прийомі «чистий просторий куплет — перевантажений приспів», хоча відкривач «Above My Head» вивертає його навпаки. Десять треків, зібраних за однією схемою, звучать як десять різних, а на 38:44 і без жодного треку довшого за п'ять хвилин ніщо не затягується. «Matter» була очевидним вибором на перший сингл, «Shame» — емоційний пік, а «Oblivious» — найвинахідливіше рішення тут: заходить швидко й гранджево, а потім розбирає темп, і сповільнення припадають саме на приспів, там, де такі пісні зазвичай навпаки розганяються.
Якщо та епоха альтернативного року — ваша територія і вам хочеться почути її живою, а не музейною, тут ви це знайдете. А моменти, де гурт виходить за її межі, натякають, що далі буде більше.